Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.

Вiтчизно ти дорога! Вiтчизно кохана,

Як королем-деспотом маеш буть вкарана,

Краще мiсяць турецький хай сюди наплине,

Нiж орел чорним кiгтем знов ярмо накине.

Не ганьба, кого в бою знищать супостати,

Краще вмерти на мiсцi, нiж довго страждати.

Олександр Митура

Освiтнiй i культурний дiяч першоi половини XVII ст., видавець Киево-Печерськоi лаври. Родом з Львiвщини, вчителював у Львовi. Написав i видав першу друковану поетичну книжку в Киевi – «Вiзерунок цнот превелебного… отця Єлисея Плетенецького» (1618).

Писав давньоукраiнською мовою.

(Поезii, що подаються, переклав М. Туз.)

НА КЛЕЙНОД МИЛОСТИВИХ ПАНІВ ПЛЕТЕНЕЦЬКИХ

Господь тiлом на хрестi нам здобув спасiння

І до раю спрямував наше животiння,

Задля нас вiн подолав пиху преворожу —

Уразила сатану в серце зброя Божа.

Задля нас i звитяга Костянтину слана,

А вiд нього почата вiра православна.

Тим-то рiзних ересей валяться твердинi,

А сини православних квiтують донинi.

Ясний мiсяць та зоря в клейнодi одному

Разом вмiщенi; свiтять падолу земному.

Такий знак символiчний дано за герб дому

Плетенецьких, а з ними нiколи нiкому

Не зрiвнятись у вiрi, що Боговi мила,

У святостi iстиннiй i слова, i дiла,

iм за зброю був i е хрест непереможний,

Життя iхне зразкове сяе сонцем гожим.

Хай же слава цих людей доти не заходить,

доки мiсяць високо в небi зорi водить.

КОЛЯДА

Православнi, день прийшов душу звеселяти —

Нам вшестя Христове скоро зустрiчати.

Зволив Бог зiйти униз зi свого престолу

Сатану прогнати геть з нашого падолу

Щоб творiння рук його лиха не терпiло,

Вiн принизив до людей святе свое тiло.

То ж вiтати Господа стараймося, браття,

Якомога бiльше хай з'явиться завзяття.

За те Богу подяка i велика шана,

Що принiс в вшестi нам спасiння бажане.

Уродини нам твоi радiсно зустрiти

Дай же, Боже. Просимо нас благословити.

Касiян Сакович (1578–1647)

Народився в с.

Потелич на Львiвщинi в родинi православного священика. Навчався в Замостенськiй та Кракiвськiй академiях. Був дяком у Перемишлi. У 1620р. прийняв чернецтво i став ректором школи Киiвського богоявленського братства. В 1624 р. переселився до м. Люблiна, де був проповiдником при мiсцевому братствi, а в 1625-му перейшов в унiю i до 1639 р. завiдував Лубенською архiмандрiею. Помер католицьким священиком у Краковi.