Шодерло де Лакло. Небезпечні зв'язки; Абат Прево. Манон Леско

Ви кажете, що листи моi «занадто частi»? Але подумайте тiльки, прошу вас, що вигнання мое тривае вже десять днiв – i не iснувало митi, щоб думки моi не були зайнятi вами, а тим часом ви отримали вiд мене всього два листи. «Я говорю в них тiльки про свою любов»? Але про що ж можу я говорити, як не про те, про що ввесь час помишляю? Єдине, що я мiг зробити, – це послабити вислови, i, можете повiрити менi, я вiдкрив вам лише те, що приховати було просто неможливо. Ви, врештi, погрожуете, що перестанете вiдповiдати? Значить, ви не задовольняетеся тим, що так суворо поводитеся з людиною, яка дорожить вами над усе i шануе вас навiть бiльше, нiж любить, – ви ii ще i зневажаете! Але до чого цi погрози, цей гнiв? Хiба в них е потреба? Хiба не впевненi ви в моiй покорi навiть найнесправедливiшим вашим вимогам? Чи можу я чинити опiр будь-якому вашому бажанню, i хiба не довiв я вже, що не можу? Невже ж ви зловживете своею владою надi мною? Чи зможете ви з легким серцем втiшатися таким необхiдним для вас, за вашими словами, спокоем, пiсля того, як через вас я стану остаточно нещасним, пiсля того, як ви вчините несправедливiсть?

Невже ви нiколи не скажете собi: «Вiн зробив мене володаркою своеi долi, а я зробила його нещасним; вiн благав про допомогу, а я не кинула на нього спiвчутливого погляду!».

Щоб полегшити моi страждання, ви мали б знати, до якоi мiри я вас люблю; але серця мого ви не знаете.

У жертву чому ви приносите мене? Примарним побоюванням. І хто у вас iх викликае? Людина, що обожнюе вас, людина, над якою ви завжди збережете безмежну владу. Чого ж ви боiтеся? Чого можете ви остерiгатися в почуттi, яким завжди будете вiльнi управляти за своiм бажанням? Але ваша уява створюе собi якихось чудовиськ, i жах, який ви перед ними вiдчуваете, ви приписуете любовi. Трохи довiри до мене – i примари цi зникнуть.

Один мудрець сказав, що, для того, аби розвiялися страхи, достатньо усвiдомити iх причину.[33 - Здаеться, це Руссо в «Емiлевi», але цитата неточна, i Вальмон ii неправильно застосовуе. Та й чи читала панi де Турвель «Емiля»?«Емiль, або Про виховання» – твiр Руссо, який поеднуе риси педагогiчного трактату i роману.] Істина ця особливо застосовна до любовi. Полюбiть, i страхам вашим настане край.