Малюк Цахес (збірник)

Але це не вечiрнiй вiтер, не кущi, не квiти спiвають, а здаеться, нiби хтось у далинi торкае найглибшi голосники в гармонii.

І Пульхер мав рацiю. Справдi, до них наближались повнi, все гучнiшi хвилi акордiв, подiбнi до звукiв гармонii, але нечуваноi величi й сили. І коли друзi пройшли далi, перед очима в них вiдкрилася така чарiвна картина, що вони з подиву остовпiли, наче прикипiли до мiсця. Недалеко вiд них iхав лiсом чоловiк, майже по-китайському зодягнений, тiльки на головi в нього був пишний берет iз гарним плюмажем.

Карета його була подiбна до розтуленоi мушлi з блискучого кришталю, двое високих колiс, здавалося, теж були зробленi з того самого матерiалу. Коли вони крутилися, то лунали чарiвнi звуки гармонii, якi нашi друзi й почули ще здалеку. Два снiжно-бiлих однороги в золотiй упряжцi везли карету, де замiсть вiзника був золотий фазан, що держав у дзьобi золотi вiжки. А ззаду сидiв великий золотий жук, який, здавалось, махаючи крильми, навiвав на дивного чоловiка в мушлi прохолоду. Проiжджаючи повз друзiв, чоловiк приязно iм уклонився. Тiеi ж митi з блискучоi головки довгого цiпка, якого незнайомий тримав у руках, на Бальтазара упав яскравий промiнь. Юнака немовби хто вколов у самi груди, вiн здригнувся i скрикнув:

– Ох!

Чоловiк подивився на нього, усмiхнувся й кивнув головою ще привiтнiше, нiж перше. Коли чарiвна карета зникла в густому чагарнику i тiльки чутно було ще нiжнi звуки гармонii, Бальтазар кинувся приятелевi на шию, не тямлячи себе з радощiв i захвату, й вигукнув:

– Референдарiю! Ми врятованi! Оце був той, хто розiб'е нечестивi Циноберовi чари.

– Не знаю, – сказав Пульхер, – не знаю, що зi мною тепер дiеться, чи я сплю, чи марю, одне лише правда, що мене сповнюе якесь не вiдоме ранiше почуття i в мою душу вертаються втiха й надiя.

Роздiл п'ятий

Як князь Барсануф снiдав лейпцизькими жайворонками та гданською золотою горiлкою, як йому на кашемiровi штани сiла масна пляма i як вiн таемного експедитора Цинобера гробив таемним радником в особливих справах.

Книжка з малюнками доктора Проспера Альпануса.

Як один швейцар укусив студента Фабiана за палець, як той надiв сюртук iз шлейфом i як його за те висмiяно.

Бальтазарова втеча

Нема чого довше приховувати, що мiнiстр закордонних справ, при якому пан Цинобер заступив на посаду таемного експедитора, був нащадком того барона Протекстатуса фон Мондшайна, який у «Книзi турнiрiв» та хронiках надаремне шукав родовiд феi Рожабельверде.