Сава Чалий

Так от вiн i кинув Сiч! Побратавсь з Гнатом Голим, i скрiзь по Украiнi панiв лякають вдвох.

Грива. Удвох? Ото сказав! Удвох нiкого не злякаеш. У них ватага е велика, та все такi завзятцi, що й чорт iм сам не брат!

Медвiдь. Якби таких побiльше, то легше б нам жилось… Глянь!

Грива. А що ти тут побачив?

Медвiдь. Тiлько лапцардак зостався.

Грива. Жидiвський?!

Медвiдь. Еге… У цiй корчмi жид-орандар сидiв немилосердний. Тiлько хто писне, бувало, проти нього, зараз у двiр; а у дворi за жидом тягнуть, як за братом, бо вiн всi переправи, всi попаси держав i мито брав… Обдирав людей на панську i свою користь.

Дознавсь про цее Сава i пристращав орандаря. Орандар сторожею корчму обставив i ще гiрше почав грабувати. Тодi Гнат Голий сторожу розiгнав i всiх порiзав.

Грива. І це давно було?

Медвiдь. Та на тiм тижнi.

Грива. Диво, що нових жидiв-орандарiв i досi тут нема.

Медвiдь. Бояться.

Грива. Нiщо iх не лякае, коли поживу чують! Не вспiе кров засохнуть тим, що вчора вбито, диви – вже новi орандарi в корчмi сидять.

Медвiдь. Вiрнi панськi слуги.

Грива. А людськi п'явки.

Медвiдь. Якби не орандарi, з панами легше б було жити.

Грива. Якби не пани, то й орандарiв би не було.

Медвiдь. І то правда. І скажи на милость: ну, будем казать, пан, хоч вiн i католик, так хрест же в нас один; а жид – невiра… Чому ж не з нами, а з жидами пани живуть так, як брати? І звiдкiля воно це взялося? Невже так споконвiку?

Грива. Нi. Дiд мiй сто двадцять лiт прожив на свiтi, так вiн казав, що мiж людом i панами була братерська згода, i всiм тодi жилося, як в раю.

Медвiдь. А з чого ж сталося усе?

Грива. Як зачепили попи iх нашу вiру, а пани iм стали потурать, так прогнiвили бога – i пiшло, i пiшло! Так от звiдкiль та ненависть iде; а тепер вже до живого допекло! Чуеш?.. Гупотить?! (Бере косу в руки.)

Медвiдь. Це, певно, нашi. (Прислухаеться.) А як сiпаки, панськi козаки примiтили, то заберуть отут, як тих курей на сiдалi.

Грива (трясе косою). Я не здамся.

Медвiдь (показуе кiнець палицi, на котрiй спис).

Та й в мене е; але що ж ми зробим проти сили?

Надворi голос: «Гей, а хто тут е – озовися?»

Другий голос: «Певно, ще нема нiкого, а може, й не прийдуть, побояться!»

Нашi!

Грива. Ще не вченi. І якого бiсового батька гомонять. Що за необачний народ – тiлько зiбрались вкупу, так i гвалт.

Медвiдь. Заходьте в хату, не кричiть!

ЯВА II

Тi ж i багато людей.

Медвiдь. Та тут i половини ще нема громади.