Ляльковий дім (збірник)

По вулицi проходять люди, дехто спиняеться, щоб побалакати. В молочнiй на розi йде жвава торгiвля.

У залi навколо столу сидять i шиють дами. У центрi Беттi Бернiк, лiворуч вiд неi фру Голт з дочкою, далi фру Руммель з дочкою. Праворуч вiд Беттi фру Люнге, Марта Бернiк i Дiна Дорф. Усi дами зайнятi шиттям. На столi купи розкроеноi, напiвпошитоi бiлизни та iншого одягу. В глибинi сцени, читаючи вголос книжку з золотим обрiзом, сидить Рерлун за окремим столиком, на якому стоять два горщики квiтiв i склянка з цукровою водою.

До глядачiв долiтають тiльки окремi слова. У садку бiгае з луком Улаф, нацiлюеться, стрiляе.

Трохи згодом з правого боку виходить, обережно ступаючи, суднобудiвник Еуне. Його поява трохи вiдвертае увагу дам вiд читання. Беттi кивае йому, вказуючи на дверi до кабiнету. Еуне несмiливо прямуе туди, стиха стукае, чекае, стукае знов. З кабiнету виходить Крап, тримаючи в руцi капелюх i пiд пахвою купу паперiв.

Крап. А, це ви стукали?

Еуне. Консул присилав по мене.

Крап. Так, але зараз вiн зайнятий i доручив менi…

Еуне. Вам? Я б волiв…

Крап…доручив менi передати вам: треба припинити оцi вашi суботнi бесiди з робiтниками.

Еуне. Справдi? Але ж я вважав, що маю право користатися своiм дозвiллям…

Крап. Вам не слiд користатися своiм дозвiллям для того, щоб робити людей непридатними в робочий час. Минулоi суботи ви говорили робiтникам, нiби новi машини i способи працi на верфi дуже iм шкодять. Навiщо ви це робите?

Еуне.

Я роблю це, щоб змiцнити суспiльство.

Крап. Дивна рiч! А консул каже, що це призводить до розкладу суспiльства.

Еуне. Мое суспiльство – не те, що суспiльство консула, пане управитель. Як старшина робiтничоi спiлки, я…

Крап. Перш за все ви старшина верфi консула Бернiка. Перш за все ви повиннi виконувати своi обов'язки перед суспiльством, яке мае назву «Фiрма Бернiк», бо воно всiх нас годуе. Ось що вам хотiв сказати консул.

Еуне. Консул не сказав би менi цього так, пане управитель, але я розумiю, кому цим завдячую.

Це все клятий американець, отой, що ремонтуеться у нас у доку. Ця публiка хоче, щоб у нас робота йшла, як там, у них, а це…

Крап. Гаразд, гаразд, нiколи менi розводитися з вами. Тепер ви знаете думку консула – i край. Можете повертатися на верф, мабуть, ви там потрiбнi, я сам буду незабаром. Прошу вибачення у дам. (Уклоняеться i виходить через садок.)

Суднобудiвник Еуне тихо виходить направо.