Легенди і міфи Стародавньої Греції

Немов жива, стояла ця статуя в майстернi художника. Здавалося, вона дихае; здавалося, що ось-ось вона зрушиться, пiде i заговорить. Цiлими годинами милувався художник своiм твором i покохав, нарештi, створену ним самим статую. Вiн дарував статуi дорогоцiнне намисто, зап’ястя i серги, одягав ii в розкiшний одяг, прикрашав голову вiнками з квiтiв. Як часто шепотiв Пiгмалiон:

– О, якби ти була жива, якби могла вiдповiдати на моi слова, о, який би був я щасливий!

Але статуя була нiма.

Настали днi святкувань на честь Афродiти. Пiгмалiон принiс богинi кохання в жертву бiлу телицю з визолоченими рогами; вiн простяг до богинi руки i з молитвою прошепотiв:

– О, вiчнi боги i ти, золота Афродiто! Якщо ви можете дати все благаючому, то дайте менi дружину, таку ж прекрасну, як та статуя дiвчини, що зробив я сам.

Пiгмалiон не наважився просити богiв оживити його статую, вiн боявся прогнiвати такою просьбою богiв-олiмпiйцiв. Яскраво спалахнуло жертовне полум’я перед зображенням богинi кохання Афродiти; цим богиня нiбито давала зрозумiти Пiгмалiоновi, що боги почули його благання.

Повернувся художник додому. Вiн пiдiйшов до статуi i, о щастя, о радiсть! Статуя ожила! Б’еться ii серце, в ii очах свiтиться життя. Так дала богиня Афродiта красуню-дружину Пiгмалiоновi.

Нарцис

Викладено за поемою Овiдiя «Метаморфози».

Але хто не шануе золотосяйноi Афродiти, хто вiдкидае дари ii, хто повстае проти ii влади, того нещадно карае богиня кохання.

Так покарала вона сина рiчкового бога Кефiса i нiмфи Лаврiони, прекрасного, але холодного, гордого Нарциса. Нiкого не любив вiн, крiм самого себе, лише себе вважав гiдним любовi.

Одного разу, коли вiн заблудився у густому лiсi пiд час полювання, побачила його нiмфа Ехо. Нiмфа не могла сама заговорити з Нарцисом. На нiй тяжiла кара богинi Гери: мовчати повинна була нiмфа Ехо, а вiдповiдати на запитання вона могла, лише повторюючи тiльки iх останнi слова.

Із захопленням дивилась Ехо на стрункого красеня-юнака, схована вiд нього лiсовою гущавиною. Нарцис оглянувся навколо, не знаючи, куди йому йти, i голосно крикнув:

– Ей, хто тут?

– Тут! – почулась голосна вiдповiдь Ехо.

– Іди сюди! – крикнув Нарцис.

– Сюди! – вiдповiла Ехо.

З подивом оглядаеться прекрасний Нарцис на всi сторони. Нiкого немае.