Легенди і міфи Стародавньої Греції

Якi чудовi вироби виковуе в нiй Гефест: незламну зброю, оздоби iз золота i срiбла, келихи i кубки, триножники, що самi котяться на золотих колесах, немов живi.

Скiнчивши працювати, обмивши в запашнiй ваннi пiт i кiпоть, Гефест iде, накульгуючи i похитуючись на своiх слабких ногах, на бенкет богiв, до батька свого, громовержця Зевса. Привiтний, добродушний, часто припиняе вiн готову розпалитися сварку Зевса i Гери. Без смiху не можуть боги дивитися, як кульгавий Гефест шкутильгае навколо бенкетного стола, розливаючи богам запашний нектар.

Смiх примушуе богiв забути сварки.

Але бог Гефест може бути i грiзним. Багато хто зазнав сили його вогню i страшних, могутнiх ударiв його величезного молота. Навiть хвилi бурхливих рiк, Ксанфу i Сiмоiсу, смирив пiд Троею своiм вогнем Гефест. Грiзний, разив вiн своiм молотом i могутнiх гiгантiв.

Великий бог вогню, найвправнiший, божественний коваль Гефест, – вiн дае тепло i радiсть, вiн ласкавий i привiтний, але вiн же i грiзно карае.

Деметра[54 - Деметра(у римлян Церера) – одна з найбiльш шановних богинь Грецii. Це богиня родючостi i землеробства, яку особливо шанували землероби. На честь ii повсюдно в Грецii справлялись численнi свята. Характерно, що в поемах Гомера богиня Деметра як би вiдсунута на другий план. Це свiдчить, що шанувати ii як велику богиню греки стали тодi, коли землеробство було iх головним заняттям, а скотарство втратило колишне значення.] i Персефона

Могутня велика богиня Деметра.

Вона дае родючiсть землi, i без ii благотворноi сили нiщо не зростае нi в тiнистих лiсах, нi на лугах, нi на буйних ланах.

Викрадення персефони Аiдом[55 - Викладено за гомерiвським гiмном.]

Мала велика богиня Деметра юну прекрасну дочку Персефону. Батьком Персефони був сам великий син Крона, громовержець Зевс. Одного разу прекрасна Персефона разом зi своiми подругами, океанiдами, безтурботно гуляла на квiтучiй Нiсейськiй долинi[56 - Долина в областi Мегари, на березi Саронiчноi затоки.

]. Подiбно до легкокрилого метелика перебiгала юна дочка Деметри вiд квiтки до квiтки. Вона рвала пишнi троянди, запашнi фiалки, бiлоснiжнi лiлii i червонi гiацинти. Безжурно гуляла Персефона, не вiдавши тiеi долi, яку призначив iй батько ii Зевс. Не думала Персефона, що не скоро побачить вона знову ясне свiтло сонця, не скоро буде милуватися квiтами i вдихати iх солодкi пахощi.