На нашем сайте вы можете читать онлайн «Любий друг (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Любий друг (збірник)

Автор
Дата выхода
13 мая 2013
Краткое содержание книги Любий друг (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Любий друг (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Ги де Мопассан) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
До книги відомого французького письменника Гі де Мопассана увійшли один з найвідоміших його романів «Любий друг» та вибрані новели. Герой роману «Любий друг» Жорж Дюруа – великий майстер спокуси, який вміло використовує жіночі слабкості – скуку, пристрасть, палке бажання В історію світової літератури Гі де Мопассан увійшов насамперед як новеліст, творець власного типу новели. Новела Мопассана рідко будується на заплутаній інтризі і містить несподівану розв’язку. Звичайно вона відтворює лише один епізод людського існування без чітко обкресленого фіналу. Але ці «шматки життя» ховають під собою великий художній шар.
Любий друг (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Любий друг (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Вона припросила його сiдати, потiм сказала, оглядаючи його з голови до п’ят:
– Як ви змiнились! Покращали з вигляду. Париж вам на користь. Ну, розповiдайте новини.
І зразу ж почали розмову, нiби давнiми знайомими були, почуваючи мiж себе зародження раптовоi приязнi, почуваючи той доплив довiр’я, iнтимностi та захоплення, що за п’ять хвилин робить друзями людей однаковоi вдачi й походження.
Зненацька молода жiнка здивовано спинилась:
– Чудно, що я так з вами розмовляю. Менi здаеться, нiби знаю вас уже рокiв з десять.
– Безперечно, – вiдповiв вiн, а посмiшка його сказала ще бiльше.
Вона здавалась йому дуже спокусливою в блискучому м’якому пеньюарi, не такою витонченою, як панi Форестье в бiлому, не такою гнучкою та нiжною, зате збуднiшою й гострiшою.
Коли бачив панi Форестье з ii нерухомою, грацiйною посмiшкою, що водночас i вабила, i спиняла, що немов казала: «Ви подобаетесь менi», та заразом: «Бережiться», i якоi справжнього змiсту не можна було збагнути, – тодi йому хотiлось передусiм упасти до ii нiг, цiлувати тонке мереживо на корсажi й дихати пахучим теплом, що знiмалось з-над грудей.
Вона говорила безперестань, пересипаючи свою балачку легкими дотепами, до них була вправна, як той майстер, котрий умiе опанувати складну роботу, дивуючи iнших своею спритнiстю.
Але у дверi тихо-тихесенько постукали.
– Можна! – гукнула панi де Марель.
З’явилась дiвчинка, пiдiйшла просто до Дюруа й подала йому руку.
Мати здивовано прошепотiла:
– Це справжня перемога. Не пiзнаю ii.
Молодик, поцiлувавши дитину, посадив ii поруч i почав серйозно та ласкаво розпитувати, що вона поробляла, вiдколи вони не бачились.
Годинник продзвонив третю. Журналiст пiдвiвся.
– Приходьте частiше, – сказала панi де Марель, – говоритимемо, як сьогоднi; я завжди буду рада. А чому вас у Форестье не видно?
Вiн вiдповiв:
– О, це дрiбницi! Дiла багато. Сподiваюсь, що здибаемось у них цими днями.
І пiшов з невиразною надiею в серцi.
Форестье вiн нiчого про цей вiзит не сказав.











