Чортів млин: Казки про чортів

Жили вони, жили, але баба страшно ненавидiла дiдову доньку, бо та була дуже гарною, i лише почала вiдданичити[16 - Стала на порi.] – вiдбою вiд женихiв не було. Дiдова донька гарна та ще й працьовита, а бабина негарна та ще й лежебока. Бiдкаеться баба сама собi:

– Та як так може бути – дiдову доньку сватають, а з моею нiхто й розмовляти не хоче.

І надумала позбутися дiдовоi доньки. А як? Каже iй одного разу:

– Набери в мiшки попелу i вiдвези до того млина, де дванадцять чортiв мелють, а звiдти маеш привезти дванадцять мiшкiв питльованоi[17 - Борошно особливого, дрiбного помолу.

Набрала попелу дiдова донька, сiла на воза i повезла. До того млина було далеко, i доiхала вона аж на вечiр. Розпрягла коней, зайшла до млина i стала чекати.

Десь коло дванадцятоi години млин сам почав молоти, i з’явилося дванадцять чортiв.

Пiдходить найстарший чорт i каже:

– Ходи, дiвко, танцювати.

– Та як я пiду танцювати, коли стрiчки не маю? – каже дiдова донька.

Принесли чорти стрiчку. Вона заплела косу, але танцювати знову не хоче.

– Як я пiду танцювати у старiй сорочцi?

Принесли чорти й сорочку.

– Ходи, дiвко, танцювати! – сердиться найстарший чорт.

– Та як танцювати, коли стара спiдниця?

Пiшли чорти, принесли спiдницю. Одяглася дiвчина, а танцювати не йде.

– Та ще чобiток не маю, – каже.

Бiгали кудись чорти, бiгали, а принесли й чобiтки.

– Ходи, дiвко, танцювати, – лютуе чорт.

– Та ще сережок не маю, – озиваеться дiвчина.

Метнулися чорти по сережки, так усе носили, поки дiвчину не одягли з нiг до голови.

Дiвчина в млинi набрала мiшкiв iз борошном, висадила iх на вiз, зверху висадила скриню i приiхала додому, як цiсарева дочка.

– Де ти все дiстала? – питае баба.

– У млинi, – вiдповiла дiвчина.

І розказала, як чорти просили ii до танцю.

На другий день баба свою доньку вiдправляе попiл молоти.

Приiхала дiвчина до млина, чекае пiвночi. Дочекалася, прийшли чорти, i найстарший кличе ii до танцю.

– Принесiть менi те i те, – каже бабина донька, – то пiду.

Чорти кинулися в рiзнi боки, позносили все, чого забажала, одяглася дiвчина, взулася – i гайда з найстаршим чортом у танець. Як обкрутив нею чорт, то цiлоi кiсточки не залишилося.

А дiдова донька живе й досi.

Донька вiтру

Бiдному парубку Тимофiю захотiлося оженитися.