Морські казки: Казки про мелюзину і морських людей

Щоб потрапити у тридев'яте (незнайоме, потойбiчне) царство, герою треба побувати у водяному царствi.

Водяне царство чарiвноi казки – це свiт перетворень, свiт мiнливостей, який взагалi пов'язаний з чарiвництвом. У ньому мешкають такi фантастичнi iстоти, як морський цар (цар-риба, морський диявол, морський чорт, морське чудерство, морський петух, морський змiй), морськi люди (морське вiйсько), морськi конi, риба краснопера, яка приносить дарунки з морських глибин. А також у морi живе красуня-чарiвниця, якою милуеться весь природно-тваринний свiт: пташки починають спiвати, коли ii бачуть, сонце червонiти, та взагалi у природно-тваринному свiтi у неi багато родичiв та помiчникiв.

Вона допомагае герою розгадати загадки та набути нових знань про процеси творiння, даруе йому чарiвнi предмети та повертаеться разом з ним до царства людей. Своi здiбностi, придбанi у природно-тваринному – Змiевому – царствi, такi чарiвницi використовують лише для створiння свого сiмейного царства та для захисту вiд злих чаклунiв та вiдьм.

Про створення землi

Коли Бог створив землю, вiн установив ii на рибi (або на двох рибах), якi плавають в морi. Кожнi сiм рокiв риба то пiднiмаеться, то знижаеться – вiд цього залежить, який буде рiк (багато чи мало буде у цей рiк дощу). Коли риба перевертаеться на iнший бiк, тодi бувають землетруси. Деякi кажуть, що риба, яка держить на собi землю, лежить звернута в кiльце та тримае зубами свiй хвiст; коли хвiст iз рота вискоче, тодi теж трапляються землетруси.

Існуе повiр'я, що землю держать на собi двi риби – самець та самка: коли самець – земля пiднiмаеться вище над поверхнею моря i в той рiк бувае мало дощу, а коли самка – земля стае ближче до води, тому весь рiк багато опадiв, рiчки та моря виходять з берегiв.

Вогонь i вода

Колись сперечався вогонь з водою, хто сильнiший? То що пiднiме вогонь полум'я, то вода й залле; де покажеться вогонь, то вода i лине на нього. Вогонь бачить, що не подужае, та й утiк в камiнь – там уже йому нiчого вода не зробить.

Нема в свiтi мудрiшого й хитрiшого, як вогонь: вiн все чисто переробить. Потоне чоловiк, то хоть тiло витягнеш; а вже як згорить, то хiба попiлець згребеш в купку, та й то – вiтер дуне, то й розлетиться.

Бог, Христос i диявол

До Христового народження в Бога з дияволом була розписка: поки людина жива, вона Божа, а як помре – дияволова. Бог поклав ту розписку в скриню й кинув ii в Ордань-рiчку.

Народився Христос. Прийшов час хреститься.