Морські казки: Казки про мелюзину і морських людей

Їi жаб'ячий вигляд тимчасовий, вона вмiе перетворюватися, але вигляд людини вона може прийняти, як тiльки царевич вiзьме ii за жiнку, тобто у казцi вона царiвна, яка вмiе творити свiй простiр (чари), свое «сiмейне» царство.

Змiя

Кажуть, що змiя (гадюка) пов'язана з нечистою силою – диявольська тварь. Вона ворог сонцю, тому що хоче його з'iсти. Вбиту змiю треба закопати у землю та не залишати на сонцi, щоб сонце не сховалося за хмари та не почало плакати, побачивши свого «земного» ворога. Деякi люди кажуть, що змii, коли грiються на сонцi, сосуть його, вiдтого сонце втрачае силу, зменшуеться, а взимку, коли змii його не бачать, набирае силу.

У змiiному царствi е цар i цариця, якi вiдрiзняються вiд iнших особливим знаком на головi – короною, кiльцем, або рожками. Змiiний цар любить грiтися на сонцi, звернувшися кiльцем на каменi. Прикраси змiiного цiря, царицi та iх дочок мають чарiвну силу. Тому, хто iх отримуе в дарунок вiд змiiного царя, царицi або iх дочок, вони надають здоров'я, щастя, багатства, здiбнiсть знаходити клади.

Людина, яка з'iсть змiю, почне розумiти мову тварин та рослин. Змii вмiють знаходити живу траву, яка заживляе рани, та розрив-траву, яка вiдчиняе замки. Двiчi на рiк змii збираються на нараду – у день Івана Купала та Здвиження – перед тим, як впадати в зимову сплячку – вiдправитися у «потойбiчний» свiт – пiд землю.

Існують повiр'я, що у змii е або колись були ноги. Кажуть, що змiя покаже своi ноги, якщо ii вдарити або спалити.

Вдячнiсть гадюки

Гадини мають над собою старшого короля. Його можна пiзнати по тiм, що мае дiамантову корону на головi. Хто би таку гадину побачив i вбив, то зараз би стiлько гаддя назбiгалося, що би його на мiсцi рознесли. Таку гадину як здиблеш, то найлiпше нагодувати ii, дати iй молока i поводитися з нею добре. Часом вона замешкае на обiйстю або в стайнi, то як там iй не роблять кривди, то такому чоловiковi все ведеться дуже добре.

Кажуть, що один чоловiк вiдборонив таку гадину вiд бузька, що хотiв з'iсти, то вона добре йому за те вiддячила. Каже: «Пiдстав долоню пiд мою голову!» Чоловiк зразу боявся, думав – укусить. А потому зробив, що гадина велiла, а вона упустила йому з голови на долоню свою корону, такий камiнець, що вночi свiтиться як свiчка. То той чоловiк продав той камiнець за великi грошi.