Казки про богатирів та лицарів

Кiнь оббiг тричi той казан, у якому молоко кипiло. Хлопець шубовснув, покупався i зробився у тисячу раз файнiшим, як був.

Царю теж закортiло стати таким вродливим, i вiн, не довго думаючи, стрибнув у гаряче молоко. За ним тiльки забулькало.

Тодi Тридцять Перший оженився на дiвчинi-красунi i сам став царем. А старший брат вiд заздрощiв трiснув.

Про трьох братiв i трьох сестер, яких вiддали за трьох шашiв

Було, де не було, у сiмдесят сьомiй державi, за скляною горою, за панською бородою. Так би пани держалися на силах, як пiсок на вилах.

Був один чоловiк i були у нього три сини й три доньки. Перед смертю скликав вiн дiтей i наказуе:

– Кожний iз синiв одну нiч мае спати на моiй могилi. А тим часом до кожноi з доньок прийде ii жених. Котрий котру вибере – за того й вiддавайте.

Помер чоловiк. Старший син зiбрався на могилу. Але боявся вночi спати на кладовищi й заночував у сусiдськiй стайнi.

Настала друга нiч. Зiбрався середущий. Та й цей побоявся спати на могилi – пiшов до сусiдiв.

А сестри помалу почали вiддаватися. Як старший брат зiбрався на могилу, прийшов жених за старшою сестрою. Звали його Шашем. На другу нiч прийшов жених до середущоi сестри. Вiн теж звався Шашем…

Настала третя нiч. На батькову могилу пiшов молодший брат. Запалив собi свiчку, сидить i дрiмае.

Раз прилетiла вила (фея) – злопотiла крилами й загасила свiчку.

– Погано робиш, – каже хлопець, – бо впотемку не будемо нiчого говорити.

– Ну, якщо так, то запали свiчку.

Хлопець знову засвiтив i почав казати:

– Будь така добра, вило, порадь, яким способом я мiг би взяти царську доньку.

Вила йому каже:

– Я тобi пораджу, якщо ти добрий стрiлець… До того царя важко дiстатися чужому, бо на палацi сидить пiвень, що бачить чужого вiд самоi границi. Коли хтось пiдходить, пiвень зразу пiе – дае знати стражникам. Якби ти з границi мiг його застрелити, то пройшов би до царя i взяв його доньку.

– Я спробую…

Ранком хлопець вернувся додому, а тим часом вiддалася й третя, молодша, сестра, ii жених також звався Шашем.

Наймолодший брат зарядив рушницю, сiв на коня i iде до царя. Коли приiхав на границю, вистрiлив i вбив царського пiвня. Поскакав до палацу, а стражники на воротах сплять, нiхто не зупиняе. Вiдчинив дверi й поклонився:

– Добрий ранок вам, пресвiтлий царю!

– Доброго ранку.