Прокляте болото: Казки про відьом і чарівників

Прокляте болото: Казки про вiдьом i чарiвникiв

Сборник

Ця книжка цiкава та надзвичайна, можна сказать, унiкальна в своему родi, бо мiстить народнi легенди та розповiдi про мiстичне та непiзнане. На сторiнках цiеi книжки на вас чекае захоплююча зустрiч з вiдьмами i чарiвниками, ви дiзнаетеся про хлопця, який повернув людям сонце, мiсяць i зорi, про таемницю скляноi гори, про чарiвний перстень i ще багато цiкавого i дивовижного про мешканцiв Проклятого болота. Також книжка мiстить народнi приповiдки про вiдьом та невеликий словничок рiдковживаних слiв.

Прокляте болото: Казки про вiдьом i чарiвникiв

Чарiвна капуста

Золотоголовий хлопчик

Дiялося це не за моеi пам’ятi й не тут. Одна жiнка була чарiвницею i через це не могла мати дiтей.

Дiзналася вона, що в горах е дiд, який може iй допомогти, й помандрувала до нього.

Дiд вислухав ii, дав двi горошинки й сказав, аби ковтала одну вранцi, а другу – ввечерi.

Другого дня вранцi одну горошинку жiнка проковтнула, а друга покотилася та й упала у пiйло. Вiднесла вона кобилi пити, а кобила спила й горошинку.

Через сорок тижнiв жiнка народила хлопчика, що мав золоту голову, а кобила привела золотоголове лоша.

І хлопчик, i коник ростуть не по днях, а по годинах. Малий уже вчиться в школi. Мати розповiла йому про дiда, який дав iй горошинку, i хлопчик вирiшив провiдати його.

Пiшов у далекi гори, погостював три днi, а звiдти повернувся з чарiвним перснем, що дiд подарував.

А цей перстень зробив його таким сильним, що золотоголовий хлопчик мiг дуба з корiнням вирвати.

Просить мати, аби вiн подарував iй той перстень, а коник радить не давати. Хлопець не дае.

Тодi чарiвниця задумала позбутися сина й заволодiти чарiвним перснем.

Подае вона хлопцевi снiданок з отрутою. Але тут прибiгае золотоголовий коник i каже:

– Не iж, брате, бо вона хоче тебе отруiти.

Хлопець послухав коня i висипав снiданок собацi. Собака з’iв i тут же здох.

– Бачиш, мамо, що ти зi мною хотiла зробити? – каже вiн. – Тож тепер не нарiкай, що залишаю тебе одну, а сам iду свiт за очi.

Сiв на золотоголового коня i поiхав. Їхали вони цiлий день. Надходить нiч i треба кудись проситися ночувати.

А мати цього хлопця була знайома з усiма чарiвницями. Задумала вона хлопця зi свiту збути – полетiла до своеi приятельки, аби його перестрiла.