Ніч на Івана Купала

Наполеони, заварнi тiстечка, вишиванки, бiзе iз масляним кремом, у крайньому випадку простий бiсквiт, рецепт якого Ляна, мабуть, не забуде вже нiколи – чотири яйця, склянка цукру, склянка борошна (чи чотири склянки борошна?). Часом тiльки здаеться, що все пам’ятаеш дуже докладно, а насправдi пам’ятаеш лише тремтiння мiксера в руках, заворожуючий момент вiддiлення жовтка вiд бiлка, медитативне пересипання цукру зi склянки до миски, похiд на балкон, до мiшка з борошном (тодi не уявляли собi менших розфасовок для борошна, цукру та картоплi).

Шматочки яблук, що разом iз тiстом прилипли до дна бляшаноi форми. І обов’язковий, майже улюблений момент – шипiння соди, на яку полили оцту. Лянi так подобалося це шипiння, що вона захоплювалася i часто клала в тiсто забагато соди, за що мама ii потiм сварила. Пiзнiше до цiеi дитячоi гами запахiв додався цинамон, у дитинствi його ще не було, тодi у них вдома використовувався лише аскетичний радянський набiр спецiй – сiль, перець, паприка. Якби тепер Ляна продовжувала щосуботи пекти бiсквiти з яблуками, то, мабуть, клала б соду, погашену оцтом, замiсть або i разом з порошком до печива та усякими iншими ароматичними сумiшами. І додавала б до тiста багато цинамону, а потiм ще посипала б пирiг зверху ванiльним цукром, перемiшаним iз цинамоном. Але тепер вона не пече щосуботи, та i всi, навiть ii батьки, здаеться, стали менше пекти, робити менше закруток, варення. Можливо, менше iдять. У кожному разi менше купують.

У дитинствi Ляна завжди ходила за сметаною.

Тричi на тиждень приносила лiтру сметани i три лiтри молока. А коли мама робила ii улюблений вершковий крем, то купувалося вiдразу три лiтри сметани. І це нiкого не дивувало, усi решта теж купували по декiлька лiтрiв мало не щодня. Тим бiльше що в черзi доводилося провести не менше години.

Сметану наливала задкаста продавчиня (хоча це слово для неi давно настiльки ж затiсне, як i золотий ланцюжок на масивнiй шиi) у бiлому ковпаку i не дуже бiлому халатi, наливала погнутим черпаком iз великого алюмiнiевого бiдона.

На лiтру потрiбно було зачерпнути двiчi. Молоко стояло поряд, у такому ж бiдонi, i коли Ляна була ще маленька, то насамперед, зайнявши про всяк випадок чергу, пiдходила до прилавка i намагалася розгледiти, стаючи навшпиньки, скiльки бiдонiв привезли сьогоднi i чи вистачить цього на всiх. Їi вiдганяли вiд прилавка, пiдозрюючи у намаганнi пробитися поза чергою, а задкаста продавчиня iгнорувала ii запитання, поставленi надто тихо.