Над Кодацьким порогом

Передав Сулима Сiч наказному отамановi, i одного ранку, забравши на чайки двi з половиною тисячi товариства, зiйшов на чардак найбiльшоi чайки, щоб оглянути все вiйсько.

Велична й могутня була постать запорозького ватажка. Засмагле вiтрами обличчя з великими, блискучими очима i пишними над ними бровами одбивало завзяттям, довгi вуси й трохи посивiлий оселедець скрашали те обличчя ознаками досвiду й спокою, а срiбна булава, що блищала у його дужiй руцi, нагадувала всiм про велику владу запорозького кошового отамана.

Упевнившись, що все упорядковано добре, кошовий зняв шапку й перехрестився на схiд сонця… А на сходi, за Днiпром,саме вставало сонечко i грало рожевим промiнням по рiвнiй, як скло, пеленi Днiпра, звеселяючи своiм сяйвом розлогi, вкритi зеленими плавнями береги широкоi рiчки.

Перехрестився отаман, i всi козаки, слiдом по ньому, скидали шапки та хрестилися, посилаючи рiднiй Украiнi свое останне привiтання…

Надiвши шапку, кошовий махнув булавою – i вмить сотнi весел, вдаривши у прозорi хвилi рiчки, заблищали срiбною сльозою, а блискуча пелена Днiпра скаламутилася водокрутнями.

Ввесь день пливли козаки помiж зеленими плавнями, втiшаючись веселою красою рiдноi рiчки. Обабiч козакiв, берегами, верби та явори купали в Днiпрi своi гнучкi та зеленi вiти; протоками коливалися од вiтру та шелестiли очерета, по озерах табуни лебедiв ячали та дикi гуси герготали; у гущавинi плавнi спiвоче птаство пiснями заходилося, горлицi буркотiли та зозулi вiщували; незграбнi ж бiлi баби усi коси Днiпровi обсiли, жовтий пiсок своiм бiлим пiр’ям, мов снiгом, припорошили… Дивляться запорожцi на свiй рiдний Великий Луг – не надивляться, слухають – не наслухаються…

На другий день козаки запливли вже у татарськi береги, а на третiй день надвечiр отаман звернув своiм байдаком з Днiпра у протоку, рясно вкриту очеретом, i зiбрав там докупи всi чайки.

– Оце прибули ми, пани брати, до Таванi-острова, що на ньому бусурманський Аслан-город стоiть. Тут вражi турки перетяли Днiпро залiзними ланцюгами, щоб нас у Чорне море не пускати та не дати нам братiв своiх з неволi визволяти.