Над Кодацьким порогом

Над Кодацьким порогом

Адрiан Феофанович Кащенко

Адрiан Кащенко

НАД КОДАЦЬКИМ ПОРОГОМ

Над Кодацьким порогом

Про гетьмана Iвана Сулиму

Ще до Богдана Хмельницького, а саме в 1635 роцi, був на Сiчi запорозьким кошовим отаманом Iван Сулима.

За своiх молодих лiт Сулима придбав собi великого войовничого хисту й завзяття, бо козакував саме пiд час славних походiв гетьмана Сагайдачного. З Сагайдачним Сулима i Кафу турецьку у Криму здобував, i Трапезонтза Чорним морем аж двiчi руйнував, i околицi Царгорода огнем випалював, а нарештi пiд Хотином, рятуючи Польщу, бився з турками у великому бойовищi; скiльки ж менших походiв та сутичок з ворогами вiдбув вiн, так того й не пiдлiчити.

Недобре оддячили поляки козакам за те, що вони врятували iх пiд Хотином од туркiв, а Сагайдачний навiть смертельну рану собi там здобув,вони полякалися козацькоi сили та й почали пiсля того всякi утиски козакам чинити, а перш за все завели реестр на шiсть тисяч душ, а хто не вскочив у той реестр, за тим вони не визнавали нiяких прав нi на грунти та iншу власнiсть, нi навiть на вiльне життя i намагалися всiх козакiв “випищикiв”, себто виписаних з реестру, повернути у панських хлопiв.

Знаючи про тi утиски на козакiв i про поневолення польськими панами украiнських селян, Сулима не любив полякiв i не дивився вже на них, як на своiх братiв, так що коли у 1630 роцi запорозький кошовий Тарас Трясило пiдняв на полякiв повстання, Сулима був йому першим пособником i побратимом.

У тому повстаннi козаки взяли над поляками добру перемогу, але мало скористувалися з тiеi перемоги i через кiлька рокiв зазнали ще бiльших утискiв.

Не маючи поки що влади, Сулима таiв свою помсту на полякiв у своему серцi, а щоб не марнувати своеi молодецькоi сили та вдачi на Сiчi, вiн щороку ходив з охочими запорозькими козаками на чайках у Чорне море воювати туркiв, топити iхнi галери, руйнувати городи та визволяти на волю хрещений люд.

Слава про Iвана Сулиму розiйшлася далеко поза межами Украiни i нарештi стала всесвiтньою пiсля того, як вiн, захопивши у морi на турецькiй галерi багато бранцiв, триста з них послав у подарунок римському папi, що пiд той час теж воювався з турками.