Економіка XXI: країни, підприємства, людини

Тож свого роду торжеством i пiдтвердженням економiчноi iррацiональностi стало й те, що вперше в iсторii у 2002 роцi нобелiвським лауреатом в галузi економiки було оголошено людину без базовоi економiчноi освiти – Данiеля Канемана.

Чи не було це випадковiстю? Останнi прориви в розумiннi економiки кажуть, що нi. Бiхевiористичний тренд е, можливо, найсильнiшим в сучаснiй економiцi, змушуючи стрункi науковi моделi озиратися на суб’екта, який врештi-решт саме iх i продукуе своею поведiнкою. Пiдтвердженням цього стало те, що лауреатом «нобеля»-2015 став британський i американський поведiнковий економiст Ангус Дiтон.

До речi, свого часу Дiтон i Канеман вирiшили серед iншого дослiдити, наскiльки вагомою е кореляцiя мiж тим, що людина почуваеться щасливою, i тим, яким е ii дохiд. Для цього було опитано понад 450 тисяч сiмей. Чи е в грошах щастя? Дослiдниками було отримано вiдповiдь, яку можна iнтерпретувати як «в певних випадках – так, а в певних – нi». Насправдi зростання матерiальних статкiв дiйсно пiдвищуе оцiнку людьми свого рiвня задоволення життям, проте лише до певного рiвня.

Так, у США пiсля того, як доходи домогосподарства стають бiльшими за 75 тисяч доларiв на рiк на всю родину, подальший рiст добробуту вже переважно не вiдображаеться у виглядi додатковоi задоволеностi якiстю життя.

Якщо зважити на те, що середне домогосподарство в США складаеться з 2,5 осiб, а частка заробiтних плат i доходiв приватних пiдприемцiв у ВВП становить близько 60 % ВВП, то цей «чарiвний рiвень щастя» в середньому досягаеться при ВВП на душу населення в розмiрi 75 / 2,5 / 0,6 = 50 тисяч доларiв США.

На цьому рiвнi грошi перестають бути настiльки впливовими. Звiсно, що це досить «груба» оцiнка, але вона показуе орiентири «матерiального свiту грошей», долаючи який вже варто думати не стiльки про економiчне зростання, скiльки про всебiчний розвиток – навколишне середовище, рiвнiсть, гармонiчне спiвiснування зi свiтом, якiсть освiти, продовження тривалостi життя, вiльний час для особистiсного розвитку тощо. «Не в грошах щастя», – дiйсно актуальний вираз, проте пiсля досягнення певного грошового показника.

Хтось може сказати: «А що такого важливого насправдi вони дослiдили?» Насправдi ж навiть iз спрощеного розумiння цiеi цифри в 75 тисяч доларiв на сiм’ю на рiк у США можуть бути зробленi висновки для провадження економiчноi полiтики. Так, е зрозумiлим, що доходи, якi перевищують вказанi, можна досить смiливо оподатковувати за вiдносно великими ставками.