Економіка XXI: країни, підприємства, людини

Кiнець Другоi свiтовоi вiйни i початок вiйни громадянськоi, голодне дитинство в боротьбi за виживання, невдалий досвiд перетворень демократичним шляхом, вiйськова диктатура, робота на знос 70–80 годин на тиждень, вiра в майбутне, поступовi полiпшення, виробляемо продукцiю для розвинених краiн, поступово стае легше, з’являються своi великi компанii i продукцiя, нездiйсненнi, здавалося б, задачi, але вони стають реальнiстю, над тобою вже не смiються, а називають тигром, наздогнати японськi концерни – хiба таке можливо, але ми спробуемо, ми будемо працювати бiльше, нiж ненависнi японцi, i краще за них, вони принижували нас багато столiть, але тепер ми покажемо, чого вартi, навiть не вiриться, що таке можливо, величезнi мости, новi дороги, будинки й автомобiлi, усмiхненi iноземцi, якi ще вчора презирливо дивилися зверхньо, нехай тепер Sony наздоганяе наш Samsung, хiба це не сон, тiльки вже менше сил, i, здаеться, можна нарештi видихнути, озирнутися навколо, на цей шлях, який ми пройшли вiд тарiлки, де лежало так мало рису, що доводилося брати його зовсiм потроху, щоб розтягнути в часi прийом iжi, до блискучих хмарочосiв, галасливих, наповнених автомобiлями вулиць i дiтей; дiтей, якi нiколи по-справжньому не повiрять тiй убогостi, яка була нашим життям колись.

Пiвденна Корея починала свiй дивовижний шлях з вiдсутностi природних ресурсiв, браку продовольства й американськоi продовольчоi допомоги, людей, якi були готовi старанно працювати за мiнiмальну плату. Саме люди i стали ключовим ресурсом майбутнього зростання.

Полiтика цивiльного уряду, що перебував при владi з 1953-го по 1961 рiк, зазнала краху. До влади в результатi вiйськового перевороту прийшов генерал Пак Чон Хi.

За пiдтримки США за отриманi iноземнi кредити будуються фабрики, якi на iмпортнiй сировинi за захiдною технологiею виробляють продукцiю для подальшого експорту. Як в аграрнiй краiнi, що вiдчувае брак продовольства, можливо було знайти керiвникiв для промислових виробництв? Рецепт був простий.

Фактично серед тих фермерiв, що були в краiнi, були вiдiбранi найбiльш хазяйновитi та органiзованi, i iм було доручено займатися абсолютно новою дiяльнiстю. Витоки пiвденнокорейських концернiв – на полях у вирощуваннi рису. Ставка спрацювала. Слухнянi й терплячi корейцi, якi боролися за виживання, були готовi вчитися i працювати не покладаючи рук. Вчитися i працювати, працювати i вчитися. Полiтика державного протекцiонiзму в корейському випадку спрацювала.