Основи економічних знань

Резюме

Проблема пiзнання оточуючого свiту взагалi i проблема пiзнання та розвитку iнструментарiю, поза яким цей навколишнiй свiт зрозумiти неможливо, завжди стояла, стоiть i буде стояти перед дослiдниками, усiма, хто прагне, пiднявшись над буденним життям i буденним мисленням, зрозумiти сутнiсть, закономiрностi процесiв, що вiдбуваються в економiцi та суспiльствi, у потребах i мотивах людськоi дiяльностi, прагне визначити ключовi тенденцii, напрямки подальшого розвитку родини, краiни, планети, спрогнозувати дii суспiльства, якi б забезпечили найбiльший ефект такого розвитку.

Як казав великий поет i фiлософ Гете: панувати легко, управляти важко. Водночас будь-яка сфера управлiння у складнiй системi неможлива поза формуванням певноi теоретичноi концепцii та моделi, якi визначають архiтектонiку реальноi системи управлiння. Однак нi теоретичноi концепцii, нi теоретичноi моделi успiшного функцiонування господарськоi системи у певний iсторичний перiод розвитку суспiльства не можна розробити поза якiсною теорiею, основою створення якоi складають вiрно обранi пiдходи, методологiчна парадигма, конкретнi методи дослiдження явних та латентних проблем економiчного та соцiального розвитку.

Отже, вивчення даноi теми, засвоення фундаментальних принципiв вибору методологii дослiдження проблем i суперечностей економiчного i соцiального розвитку в умовах формування нових суспiльних форм функцiонування сучасноi економiчноi системи (йдеться, зокрема, про постiндустрiальний, iнформацiйний тип економiки та суспiльства) як на нацiональному, так i на планетарному рiвнi дозволить свiдомо та аргументовано, на основi наукових пiдходiв, робити вибiр у процесi прийняття рiшень щодо економiчноi поведiнки як власноi, так i в межах фiрми, галузi, краiни.

Основнi поняття та категорii

Метод (грец. – methodos) – спосiб пiзнання, дослiдження явищ природи та суспiльного життя, то методологiя – вчення про науковий метод пiзнання; сукупнiсть методiв, якi застосовуються у певнiй науцi, отже, вчення про «систему правил i процедур, якi е обов’язковими у дослiдженнях».

У широкому трактуваннi методологiя наукового дослiдження – це спосiб побудови думки, певним чином упорядкована практична та теоретична дiяльнiсть суб’екта, а у вузькому – сукупнiсть принципiв, методiв, прийомiв, норм та процедур науково-пiзнавальноi дiяльностi, що застосовуеться в тiй чи iншiй спецiальнiй галузi знань (конкретна наукова методологiя).