Основи економічних знань

Водночас, визнаючи, що суспiльний устрiй буржуазного суспiльства вiдзначаеться незвичайною ефективнiстю, тобто глибоко розумiючи суть та переваги економiчноi системи капiталiзму, ступiнь ефективностi функцiонування механiзму по залученню та використанню всiх видiв ресурсiв з метою збiльшення прибутку, задоволення матерiальних потреб, Й. А. Шумпетер вважав, що капiталiстичний процес сам вiдсувае на заднiй план усi тi iнституцii (зокрема, iнституцii власностi та вiльного укладання контрактiв), якi виражали потреби та методи справдi «приватноi» економiчноi дiяльностi.

Отже, сучаснi потреби економiчного та суспiльного життя значно трансформують характер, змiст i структуру системи мотивацii до працi, взагалi будь-яких форм економiчноi дiяльностi. Сьогоднi для активiзацii такоi дiяльностi виявляеться вже недостатньо лише економiчних важелiв впливу, якi Й. А. Шумпетер вважав «неперевершеними за простотою та силою», оскiльки «заохочення та покарання вимiрюються у грошах». В умовах НТР стрiмке зростання та розвиток потреб виробництва i людини поглибили процес розмежування «потреб органiзму» та «потреб особистостi» у напрямку домiнування останнiх [6, с.

35], викликавши до життя якiсно нову модель внутрiшнiх чинникiв, якi зумовлюють i спрямовують дiяльнiсть людини, колективу, суспiльства на досягнення певних цiлей.

Концептуальнi засади новоi моделi мотивацii сформулював один iз класикiв теорii державного управлiння Абрахам Маслоу: «нарiжним каменем теорii мотивацii повинна бути цiлiснiсть органiзму, тобто цiлiснiсть усiеi системи потреб та iнтересiв людини, отже, гармонiзацiя ii стосункiв iз iншими суб’ектами економiчноi та соцiальноi дiяльностi».

У центрi ж уваги теорii мотивацii «повинна бути людина, а не тварина», тобто «будьяка фiзiологiчна потреба вiдкидаеться в якостi центрального пункту або моделi для повнiстю сформованоi теорii мотивацii» [10, с. 148 – 149]. Водночас, як зазначають дослiдники, «саме спосiб задоволення потреб е однiею з головних характеристик економiчного ладу. І саме у питаннi про методи досягнення цiеi кiнцевоi мети особливо розходяться економiчнi вчення» [4, с. 222 – 223].

Як бачимо, процес задоволення потреб людини, суспiльства, держави пов’язаний iз надзвичайно складним процесом виявлення та узгодження iнтересiв, у якому задоволення суто економiчних iнтересiв неможливе поза реалiзацiею iнтересiв соцiальних, духовних, полiтичних тощо.