Основи економічних знань

Економiчнi потреби та економiчнi iнтереси людини i суспiльства, iх сутнiсть, структура i функцii

Потреби людини i суспiльства, як досить складна i багатогранна наукова проблема, вивчаються в економiцi, психологii, соцiологii, фiлософii, маркетингу. Тому iснуе безлiч визначень потреби, але у бiльшостi з них потребу зв’язують з вiдчуттям, бажанням iндивiдом, колективом або товариством недостатностi чого-небудь. Наприклад, одне з найбiльш вдалих: «Загалом потреба – це бажання людини в будь-чому, що забезпечуе ii життедiяльнiсть та полiпшуе ii» [2, с.

39].

На думку автора, у визначеннi слiд пiдкреслити, що, окрiм потреб окремого iндивiда, людей взагалi, необхiдно видiлити потреби колективiв, соцiальних груп, населення окремоi краiни, певного об’еднання держав, свiтовоi спiльноти.

Потреба – це вiдчуття або усвiдомлення нестачi в чомунебудь для забезпечення життедiяльностi i/або пiдвищення добробуту окремоi людини, колективу людей, соцiальноi групи, населення окремоi краiни, певного об’еднання держав, свiтовоi спiльноти.

У цьому визначеннi перерахованi рiзнi рiвнi, на яких у тiй чи iншiй мiрi проявляються потреби людей, якi е першоосновою формування потреб населення окремоi краiни, певного об’еднання держав, свiтовоi спiльноти.

Пiд добробутом розумiють забезпеченiсть населення необхiдними матерiальними i духовними благами, послугами й умовами, що задовольняють його потреби. Вiн виражаеться системою показникiв, що характеризують якiсть життя.

Використовуеться безлiч класифiкацiйних ознак потреб.

Передусiм iх класифiкують за суб’ектами та об’ектами.

Досить обгрунтована класифiкацiя потреб за суб’ектами наведена в роботi [2, с. 39]:

• iндивiдуальнi, колективнi та суспiльнi;

• домогосподарств, пiдприемств i держави;

• суспiльно-економiчних класiв i соцiальних груп.

У цiй класифiкацii видiленi потреби окремоi людини, потреби соцiальних груп (потреби певного колективу або пiдприемства), потреби окремих класiв людей (мiльярдери; мiльйонери; середнiй клас; люди, що знаходяться за межею бiдностi).

В умовах глобалiзацii економiки, що вiдбуваеться, а також необхiдностi рiшення надзвичайно актуальних екологiчних та iнших проблем свiтового рiвня вважаеться доцiльним збiльшити перелiк суб’ектiв додаванням до потреб населення окремоi краiни потреб окремого об’еднання держав, свiтовоi спiльноти.

Потреби окремоi людини суб’ективнi. Вони часто суперечать суспiльним потребам iнших суб’ектiв.