Основи економічних знань

Шляхи та етапи формування економiчних знань у процесi економiчного розвитку суспiльства

Як зазначалося вище, потреба в осмисленнi законiв економiчного життя, визначеннi найбiльш ефективних шляхiв розвитку економiки та суспiльства формуеться та зростае внаслiдок ускладнення технологiчного та суспiльного характеру виробництва, зв’язкiв мiж виробниками та споживачами, виникнення можливостi створювати продукти та послуги понад необхiдний для задоволення основних потреб мiнiмум, а отже, зародження торгiвлi, ринку, мережi економiчних вiдносин ринкового типу.

Саме формування засад суспiльного виробництва як стiйкоi iнституцiйноi форми задоволення потреб не лише власних, а й зовнiшнiх споживачiв на умовах постiйного вiдновлення та розвитку такого характеру виробництва викликае необхiднiсть певноi сукупностi економiчних знань[5 - У науковiй i навчально-методичнiй лiтературi, присвяченiй проблемам аналiзу сутностi та процесу наукового пiзнання оточуючого нас свiту, даеться характеристика сутностi пiзнання як форми активноi дiяльностi людей, спрямованоi на здобуття знань. Натомiсть розглядаються три основнi види пiзнання: буденне, засноване на повсякденному досвiдi та здоровому глуздi; художне, що характеризуеться чуттево-образним вираженням дiйсностi; наукове, основними рисами якого е системнiсть, обгрунтованiсть, аналiтичнiсть використання спецiально розроблених методiв дослiдження тощо. Див. бiльш докладно: [5, с. 8 – 9].Наукове мислення вiдрiзняеться вiд побутового, як пiдкреслюють ученi, насамперед здатнiстю «створювати (конструювати) точнi та однозначнi абстрактнi та iдеальнi об’екти, логiчно взаемопов’язанi системи таких об’ектiв (наукову реальнiсть), формулювати закони i принципи iх самоорганiзацii, змiни та розвитку, пояснювати, передбачати iх поведiнку та ефективно використовувати в iнтересах людини для ii успiшноi адаптацii до оточуючоi дiйсностi, ii структуризацii, для контроля та управлiння природними та соцiальними процесами» [9, с. 461].], якi дозволяли би регулювати, контролювати, у певнiй мiрi прогнозувати як виробництво, так i розподiл, споживання наявних ресурсiв i продуктiв працi в iнтересах певних людей, соцiальних груп, держави тощо.

Першi спроби узагальнення принципiв i законiв економiчного життя були зробленi понад двi тисячi рокiв тому в умовах становлення iнститутiв держави, системи господарювання, торговельних вiдносин як на внутрiшнiх, так i на зовнiшнiх ринках.