Основи економічних знань

Водночас предметом економiчноi науки е не лише загальнi економiчнi закони розвитку виробництва, а й економiчнi вiдносини, соцiальнi умови функцiонування економiки, якi формують способи та методи задоволення потреб та iнтересiв як окремоi людини, так i усiх основних соцiальних груп, бiзнесу, суспiльства, держави. Саме характер економiчних та соцiальних вiдносин, що складаються у суспiльствi, у поеднаннi з певним технологiчним способом виробництва визначае умови, можливостi, форми та результати суспiльного виробництва, принципи розподiлу створеноi сукупностi продуктiв i послуг мiж усiма учасниками виробничого процесу та економiчноi дiяльностi, отже рiвень i якiсть задоволення потреб та iнтересiв суб’ектiв господарювання, усiх членiв суспiльства.

Таким чином, лише зрозумiвши принципи, закони руху економiчних систем, мотиви економiчноi дiяльностi людини та суспiльства, можна визначити реалiстичнi цiлi економiчноi полiтики держави, сформувати концептуальну модель економiчного розвитку, реалiзацiя якоi сприяла би максимально повному задоволенню потреб i гармонiзацii економiчних iнтересiв усiх основних суб’ектiв економiчного життя.

Становлення класичноi полiтичноi економii у XVІІІ – першiй половинi ХІХ ст. створило сутнiснi передумови для збагачення та розвитку економiчних знань щодо принципiв, механiзмiв та iнструментiв використання економiчних законiв у процесi економiчноi дiяльностi людини та суспiльства, що, безперечно, було i е домiнуючою потребою бiзнесу та держави, внаслiдок чого уже в другiй половинi ХІХ ст.

розпочався нестримний процес появи нових теоретичних концепцiй, шкiл, напрямiв у единому полi предмета економiчноi теорii, нацiлених саме на задоволення таких потреб та iнтересiв, а згодом, на початку ХХ ст., з’являеться цiла низка прикладних економiчних наук, орiентованих на потреби та запити конкретних сфер i галузей економiчноi дiяльностi економiчноi людини та суспiльства.

Основнi поняття та категорii

Виробництво – це доцiльна дiяльнiсть людей, спрямована на створення засобiв (продуктiв) задоволення своiх потреб.

Суспiльне виробництво – являе собою органiзовану спiльну дiяльнiсть людей, спрямовану на перетворення предметiв та сил природи з метою надання iм таких форм, якi були б здатнi задовольняти людськi потреби (iндивiдуальнi й суспiльнi) для iснування i розвитку окремоi людини та суспiльства в цiлому.

Економiка (грец.