Основи економічних знань

Отже, виступаючи регуляторами економiчного розвитку, запорукою успiху або поразки суб’ектiв господарськоi дiяльностi, закони ринку породжують об’ективну необхiднiсть iх пiзнання та свiдомого використання. Водночас умови та рiвень пiзнання i використання цих законiв залежать вiд стану, рiвня розвитку як самоi ринковоi системи господарювання, так i рiвня розвитку та диференцiацii економiчноi науки. Наприклад, для етапу становлення ринковоi системи господарювання (вiд перiоду бурхливого процесу первiсного нагромадження капiталу i до середини ХІХ ст.

) характерний евристичний, стихiйний пошук механiзму використання ринкових законiв як регуляторiв розвитку, дiя цих законiв фактично не обмежувалася нiякими рамками, адже саме у цей час формувалися необхiднi для становлення цiлiсноi ринковоi системи елементи, пiдсистеми та iнститути не тiльки по вертикалi, за рахунок поглиблення та ускладнення економiчних зв’язкiв, заснованих на дii ринкових законiв, але й по горизонталi – за рахунок залучення в орбiту ринкових вiдносин усе бiльшого кола суб’ектiв, територiй, народiв, тобто на основi агресii ринкових методiв виробництва та споживання в цiлому свiтi.

Саме тому на етапi становлення сучасноi ринковоi системи дiя економiчних законiв у повнiй мiрi вiдповiдала енциклопедичному трактуванню сутностi поняття регулятор. Тлумачнi словники дають декiлька визначень сутi цього поняття латинського походження (regulare – приводити в порядок):

1) у вузькому розумiннi: пристосування для автоматичноi пiдтримки певного режиму роботи певноi установки, рiвномiрноi дii механiзмiв тощо;

2) у широкому розумiннi: певне явище, сила, що вносить у певне середовище порядок та правильнiсть.

За умов, коли поле дii та прояву законiв ринку весь час поширювалося у просторi, коли новi види виробництва та потреб виникали одночасно, а кiлькiсть виробникiв на ринку практично не обмежувалася, основнi ринковi закони i, зокрема, найбiльш важливi серед них, тобто основнi регулятори ринковоi поведiнки виробникiв i споживачiв – закони конкуренцii, попиту i пропозицii тощо, працювали в автоматичному режимi, на повну силу, не зустрiчаючи перешкод на шляху прояву своiх причинно-наслiдкових зв’язкiв, механiзму iх реалiзацii.