Основи економічних знань

Водночас розумiння сутi об’ективних ринкових та соцiальних законiв, дотримання яких забезпечуе цiлiснiсть та поступальний характер розвитку метасистем, дозволяе й у даному випадку визначити найбiльш характернi риси оптимiзуючоi структури моделi, на основi якоi стае можливим формування системноi економiчноi полiтики, реалiзацiя цiлей якоi у процесi господарськоi та iнших видiв дiяльностi забезпечуе реальнi позитивнi (кiлькiснi та якiснi) змiни у суспiльствi, у становищi бiльшостi його окремих суб’ектiв.

Резюме

Жодний елемент (зокрема й людина) соцiальноi (економiчноi) системи не може знаходитися поза зв’язком iз величезною кiлькiстю iнших елементiв, складових. Види, форми, типи зв’язкiв можуть мати найрiзноманiтнiшу спрямованiсть, по-рiзному проявляти себе у часi, просторi, по-рiзному впливати на органiзацiю суспiльного виробництва, хiд та результати суспiльного вiдтворення. За цих умов головними завданнями дослiдникiв економiчних i господарських систем е насамперед визначення ключових, стiйких i довготривалих зв’язкiв мiж певними економiчними явищами та процесами, мiж суб’ектами економiчноi дiяльностi, аналiз змiсту i характеру впливу таких зв’язкiв на можливостi залучення до створення певноi сукупностi товарiв i послуг основних суб’ектiв економiчного життя, наявних ресурсiв та формування на цiй основi конкретних завдань економiчноi полiтики, iнструментiв ii реалiзацii.

Отже, пiзнання стiйких, глибинних зв’язкiв мiж складовими певноi економiчноi системи – це пiзнання об’ективних законiв, якi виступають за певних умов регуляторами економiчного та соцiального життя суспiльства.

Таке пiзнання е необхiдною умовою свiдомого формування вiдповiдноi спрямованостi економiчного розвитку, вiдповiдноi мотивацiйноi системи залучення до активноi економiчноi дiяльностi максимально можливоi кiлькостi iндивiдiв, певних органiзацiйних структур, держави, отже найбiльш повноi реалiзацii потреб та iнтересiв суспiльства, кожноi окремоi людини.

Безперечно, пiзнання законiв економiчного розвитку передбачае формування вiдповiдного iнструментарiю, поза яким не можна вести аналiз реальних процесiв економiчного та соцiального життя, сформувати певну наукову теорiю економiчного розвитку, розробити конкретну теоретичну концепцiю та модель як основу практичноi економiчноi полiтики щодо реалiзацii нагальних i перспективних потреб людини i суспiльства.