Основи економічних знань

Саме такi тенденцii у розвитку свiтовоi економiки, свiтового суспiльства, свiтовоi та локальних цивiлiзацiй i роблять надзвичайно актуальним застосування у системних економiчних дослiдженнях цивiлiзацiйноi парадигми, цивiлiзацiйного пiдходу, поза використанням яких зрозумiти внутрiшнi важелi забезпечення сталого економiчного розвитку на планетi, рiвноваги у складнiй системi наднацiональних, регiональних, нацiональних, групових та iндивiдуальних iнтересiв неможливо, отже неможливо визначити принципи системи мотивацii у дiяльностi усiх основних гравцiв у глобалiзованiй економiцi, якi б стримували iх вiд надмiрноi агресii, порушення iнституцiональноi конституцii, що склалася в системi економiчних i полiтичних вiдносин в останнi десятилiття.

Таким чином, цивiлiзацiйний пiдхiд у сучаснiй методологii економiчних дослiджень можна визначити, використовуючи думку видатного теоретика-полiтеконома ХХ ст. Карла Поланьi, як базовий, фундаментальний пiдхiд, згiдно з яким економiка е «вбудованим «(вмонтованим) iнститутом», отже ii доцiльно аналiзувати лише в контекстi всiеi сукупностi культурних традицiй i суспiльних вiдносин даного суспiльства»[40 - Розинская Н.

Карл Поланьи: в поисках свободы / К. Поланьи // Избранные работы. – М.: Изд. дом «Территория будущего», 2010. – С. 18.], тобто «подовжуючи економiчнi дослiдження за межi матерiального, власне економiчного».

3.4. Загальнонауковi та спецiальнi методи пiзнання сутностi, змiсту i тенденцiй розвитку економiчних явищ i процесiв

Визначивши сутнiсть, змiст, роль i функцii у формуваннi методологii економiчних дослiджень таких понять та iнструментiв, як парадигма, пiдходи, метод, розглянемо коротко систему методiв за критерiями та формами, що визначають поле iх застосування, спрямованiсть та глибину проникнення у специфiчнi проблеми економiчноi науки.

У згадуваному вище навчальному посiбнику «Економiчнi дослiдження (методологiя, iнструментарiй, органiзацiя, апробацiя)» (2010) його автори пропонують таку субординовану класифiкацiю методiв дослiдження:

1) загальнi (фiлософськi), що застосовуються на усiх етапах пiзнання не тiльки в науцi, але й в iнших сферах людськоi дiяльностi;

2) загальнонауковi, що можуть застосовуватися у гуманiтарних, природничих та технiчних науках;

3) специфiчнi (методи дослiдження класифiкують за галузями науки: математичнi, бiологiчнi, медичнi, соцiально-економiчнi, правовi тощо) [4, с.

41].