Я від Янiки

За вечiр до чергового iнтерв’ю i до нiчного потягу менi подзвонили: «Вибачте, будь ласка, не виiжджайте, у пана ХХ з «Юкоса» несподiванi змiни в планах». Подальше зараз вже частина iсторii: з лiтаком, злiтною смугою, ФСБ й арештом Михайла Ходорковського.

У надiйних руках головного редактора Arvopaperi я, крiм своеi основноi роботи керiвником IT, пройшла i справжню школу Журналiстики. Саме Журналiстики з великоi лiтери. Факти повиннi бути завжди на 100 % перевiренi вiд першоджерела або вiд надiйних головних свiтових медiа.

Джерела треба цитувати точно, слово мае силу. Нiчого не можна припускати. Ти або знаеш i перевiрив, або краще не пиши. Фiнляндiя – краiна, яка не любить профанацii i спотворення фактiв. А це був журнал i портал, який вважався кращим. І тут знову Янiка. Добрий день. Знову в найконсервативнiшiй сферi бiржi, фiнансiв i аналiтики. Це як у моему улюбленому комiксi, де маленька овечка вчепилася зубами у вовка. «Олесю, – сварить ii мама, – ти знову порушуеш правила харчового ланцюжка».

Я постiйно порушувала правила харчового ланцюжка, надзвичайно багато працювала i набагато бiльше мусила доводити свое право взагалi iснувати в цьому ланцюжку. Як я вдячна керiвникам Arvopaperi, якi вирiшили, що я гiдна цього, й захищали, коли я трiшки по-хорошому бешкетувала. Завжди потрiбнi тi, якi вiрять, створюють i пiдтримують команду. Один у полi не воiн. У жодному полi, нiхто. До речi, ще краще сказав керiвник Alibaba, один iз найуспiшнiших керiвникiв у свiтi, Джек Ма. «Я не знаю нiчого про технологii та маркетинг i юридичнi питання, я тiльки знаю про людей», – заявив вiн на виступi в Парижi.

Ключ успiху – це команда, i твоя команда повинна бути щаслива. Я теж завжди в це вiрила.

У 2012 роцi я стала ще й радницею Марка Мiхкельсона – керiвника парламентського комiтету закордонних справ iз питань Росii й Украiни в Естонii – i багато рокiв писала колонки в рiзнi iнвест-видання й портали Фiнляндii та Естонii. А приблизно з 2005 року до 2007-го вже й сама видавала в Естонii свiй журнал iнвестицiй «Profit».

Але недовго – до того, як пiшла працювати в iнвест-фонд i продала журнал одному банку (не пам’ятаю, чи можна за договором називати його назву).

Так що iз журналiстикою й аналiтикою пострадянських економiк у мене давня любов, i досi мене дратуе продажнiсть, манiпуляцii й неповага чи байдужiсть до фактiв, якi часто можна зустрiти в нашому медiапросторi. Як мало залишилося Журналiстiв. І настiльки важлива сила Слова.