Україна, 1918: Хроніка

Цей бiй – символ героiчноi боротьби за незалежнiсть Украiни, приклад жертовного подвигу украiнськоi молодi та юнацтва. Водночас, бiй пiд Крутами до сьогоднi залишаеться однiею з найбiльш мiфологiзованих подiй в iсторii Украiни. Серцевиною цього мiфу е легенда про 300 студентiв i гiмназистiв, якi дали бiй кiлькатисячному бiльшовицькому вiйську, i майже всi при цьому загинули.

Формування легенди почалося невдовзi пiсля бою. Активно проводилася аналогiя з 300-ми спартанцями, через що про Крути почали говорити, як про «украiнськi Фермопiли» (або ж «Украiнськi Термопiли»).

Бiй пiд Крутами неодноразово порiвнювали i з подвигом 300 украiнських козакiв пiд Берестечком у 1651 роцi, якi прикривали вiдступ козацького вiйська, i з героiзмом 300 воiнiв-арагвiнцiв у Крцанiськiй битвi 1795 року, якi захищали Тбiлiсi вiд перськоi навали.

В умовах наступу на Киiв бiльшовицьких вiйськ пiд проводом Михайла Муравйова украiнська студентська та учнiвська молодь виявила справжнiй патрiотизм.

18 сiчня 1918 року на зборах студентiв молодших курсiв Киiвського унiверситету Святого Володимира i новозаснованого Украiнського народного унiверситету було ухвалено приступити до створення добровольчого Студентського куреня сiчових стрiльцiв (отаман – студент С. Король) для участi у боротьбi проти бiльшовицьких вiйськ. Крiм студентiв, до складу куреня було залучено учнiв двох старших класiв 2-i Украiнськоi iменi Кирило-Мефодiiвського братства гiмназii.

Проте далеко не тiльки вони стали на захист Украiнськоi Народноi Республiки пiд Крутами. Насправдi, украiнське командування припустилося помилки: воно очiкувало наступу противника з полтавського напрямку, тодi як вiйська М. Муравйова наступали пiвнiчнiше – через Конотоп i Бахмач. Та все ж, i на бахмацький напрям були вiдправленi сили. Внаслiдок бою 25–27 сiчня бiльшовикiв вдалося затримати на три днi. Захисники Бахмача вiдступили залiзницею до станцii Крути (зараз Нiжинський район Чернiгiвськоi областi), приблизно за 130 км на пiвнiчний схiд вiд Киева.

Станцiю обороняли вiд 300 до 500 юнкерiв (за тодiшньою термiнологiею – «юнакiв») 1-i Киiвськоi юнацькоi школи iменi Богдана Хмельницького, близько 120 добровольцiв 1-i сотнi Студентського куреня сiчових стрiльцiв, до 80 вiльних козакiв i 20 офiцерiв («старшин»). На озброеннi було до 16 кулеметiв та одна гармата на залiзничнiй платформi.