Три мушкетери

Той перевдягнувся капуцином i, завдяки такому маскараду, обкрутив круг пальця, як останнього дурня, пана де Лега.

– Як останнього дурня, – вiдгукнувся Портос. – А чи е в цiй iсторii хоч дещиця правди?

– Я чув усе це вiд Арамiса, – вiдповiв мушкетер.

– Невже?

– Ви самi все добре знаете, Портосе, – сказав Арамiс. – Я ж учора вам розповiдав. Утiм, панове, годi про це говорити.

– «Годi про це говорити»! – вигукнув Портос. – Ви так гадаете? «Годi про це говорити»! Сто чортiв! Легко ж ви все вирiшуете!.

. Як?! Кардинал шпигуе за дворянином, за допомогою зрадника, розбiйника, шибеника викрадае в нього листи, а потiм, використовуючи цi листи, хоче вiдрубати Шале голову пiд тим приводом, нiбито Шале мав намiр убити короля й одружити герцога Орлеанського з королевою! Нiхто не мiг знайти розгадки цiеi таемницi. Ви, на втiху всiм нам, нарештi розповiли про неi вчора, а сьогоднi, коли ми все ще приголомшенi цiею новиною, кажете: «Годi про це говорити»!

– Ну то поговорiмо, коли вам так хочеться, – терпляче погодився Арамiс.

– Дiсталося б цьому Рошфору, якби я був конюшим пана де Шале! – вигукнув Портос.

– А потiм вам дiсталося б вiд Червоного герцога, – спокiйно зауважив Арамiс.

– Червоний герцог… Браво, браво! Червоний герцог!.. – закричав Портос, плещучи в долонi й схвально киваючи головою. – Червоний герцог – це чудово. Я зроблю так, щоб усi дiзналися про це прiзвисько, слово честi. Ну й жартiвник цей Арамiс!.. Як прикро, що ви не змогли вiддатися своему покликанню, любий мiй! З вас би вийшов чудовий абат!

– О, це тiльки тимчасова вiдстрочка, – мовив Арамiс.

 – Якогось дня я все-таки стану ним. Адже ви добре знаете, Портосе, що саме з цiеi причини я й досi вивчаю богослов’я.

– Авжеж, вiн зробить так, як каже, – запевнив Портос. – Рано чи пiзно, але зробить.

– Найпевнiше – рано, – вiдповiв Арамiс.

– Вiн чекае тiльки одного: щоб остаточно зважитися й знову вдягти сутану, яка висить у нього в шафi за мундиром! – озвався якийсь мушкетер.

– Чого ж вiн чекае? – спитав другий.

– Вiн чекае, коли королева подаруе французькому престоловi спадкоемця.

– Не варто, панове, жартувати з цього приводу, – зауважив Портос. – Королева, хвалити Бога, ще в такому вiцi, що може на це пiти.

– Кажуть, що пан Бекiнгем[17 - Бекiнгем Джордж Вiлльерс, лорд (1592–1628) – англiйський полiтичний дiяч, фаворит королiв Якова I та Карла I.] у Францii!..