Світова гібридна війна: український фронт

Займаючи посаду в компанii, Шредер напередоднi залишення посади канцлера ФРН пролобiював надання державним агентством Нiмеччини кредиту Газпрому на будiвництво частини трубопроводу в розмiрi 1 млрд евро з двох нiмецьких банкiв. У разi, якби Газпром не змiг погасити кредит, уряд Нiмеччини висловлював згоду гарантувати частину боргу.[75 - Schroder, G. Gazprom and German foreign policy [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wsws. org/articles/2006/apr2006/schr-14.shtml]

Історiя «Блакитного потоку», газопроводу з Росii до Туреччини по дну Чорного моря, е досить промовистою.

Цей проект постачання газу потужнiстю 16 млрд куб. м був реалiзований у 2003 р., виходячи з необхiдностi формування iнструментiв впливу на краiни Каспiйського регiону та пiвденно-схiдноi Європи, а також Туреччину.

Що ж до економiчноi ефективностi, то i цей газопровiд за перiод своеi експлуатацii працював iз суттевим недозавантаженням (близько 40–50 % проектноi потужностi). Реалiзацiя проекту також супроводжувалась поеднанням «полiтичних та економiчних» аспектiв на високому рiвнi державного управлiння в Туреччинi та спричинила антикорупцiйнi розслiдування i вiдставку посадовцiв турецького уряду.

Водночас реалiзацiя цього проекту дозволила Росii на тривалий перiод блокувати вихiд газу з Каспiйських родовищ (Азербайджан та Туркменiстан) на ринок Туреччини та змусити Туркменiстан спiвпрацювати з Росiею у газовiй сферi на ii умовах (саме у цей перiод на ринок Украiни, краiн СНД та Схiдноi Європи виходить RosUkrEnergо).

Фактично Росiя на тривалий час усунула потенцiйного конкурента з ii традицiйного европейського ринку та гарантувала збереження залежностi краiн ЄС i Туреччини вiд рiшень, прийнятих у Москвi щодо постачання природного газу.

Історiя «Пiвденного потоку», цього разу – iз залученням iталiйського капiталу та лобiювання з боку влади Італii, е не менш показовою. Для реалiзацii проекту Путiн пропонував очолити South Stream AG (спiльна компанiя Газпрому, iталiйськоi Eni, французькоi EDF – оператора проекту) колишнiм високопосадовцям Італii та Францii, проте екс-прем’ер-мiнiстр Італii Р.

Продi i французький екс-президент Ж. Ширак вiдхилили пропозицiю.[76 - Chirac turns down Putin’s offer [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/291548]

Слiд зазначити, що саме iталiйська Eni, разом iз Enel, брала участь у переформатуваннi активiв ЮКОСа, який потрапив у «немилiсть».