Світова гібридна війна: український фронт

Серед цих причин – зокрема, уповiльнення темпiв зростання населення, суттеве скорочення рiвня бiдностi у свiтi (вдвiчi порiвняно з 1990 р., особливо в Китаi), зниження рiвня смертностi (у т. ч. дитячоi) тощо.[57 - 2015 Gates Annual Letter [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.gatesnotes.com/2015-annual- letter?WT.mc_id=01_21_2015_DO_GFO_domain_0_00&page=0&lang=en]

Утiм, це оптимiстичне свiтосприйняття базуеться виключно на рацiональних чинниках – економiчних, соцiальних, демографiчних. Але цi чинники не можуть пояснити анi сплеск релiгiйного радикалiзму й екстремiзму протягом останнiх рокiв, анi зростання привабливостi тероризму як методу впливу особи чи групи осiб на державну i мiжнародну полiтику, анi повернення окремих великих держав до класичноi парадигми реалiзму, до намагання дiяти з позицii сили, спроб закритися вiд впливiв зовнiшнього свiту.

Причини цих тенденцiй виходять за межi соцiально-економiчно-демографiчного дискурсу. Хоч i пов’язанi з ним – зокрема, з глобалiзацiею, що посилюе конкуренцiю як мiж економiками, так i мiж культурами, релiгiями.

Із нерiвномiрнiстю розвитку, що стае дедалi бiльш очевидною через тiснiшу комунiкацiю суспiльств, краiн, економiк, культур. У свою чергу, глобалiзацiя та нерiвномiрнiсть розвитку не тiльки ведуть до прогресу, але й породжують несприйняття, бажання протидiяти.

Стрiмке зростання населення свiту (з 1987 по 2016 рр. його чисельнiсть збiльшилася з 5 млрд до 7,3 млрд осiб), за концепцiею академiка С. Капiци, привело до прискорення iсторичного часу.

[58 - Капица С.П. Об ускорении исторического времени // Новая и новейшая история. – 2004. – № 6.] Кiлькiсть подiй, що вiдбуваються у свiтi за одиницю часу, зараз незрiвнянно вища, нiж навiть 30–40 рокiв тому. Держави просто не в змозi, попри все бажання окремих осiб, повноцiнно контролювати i впливати на цей величезний обсяг подiй.

Значний вплив на ситуацiю мають також розвиток технологiй i комунiкацiй. Розвиток технологiй спричиняе надзвичайне посилення ролi iндивiда як актора мiжнародних вiдносин.

У свою чергу, розвиток комунiкацiй створюе безпрецедентнi можливостi для пропаганди й поширення iнформацii – як за швидкiстю донесення, так i за можливою територiею поширення.

Як влучно зазначав професор полiтологii Унiверситету Вашингтона Дж. Розенау, якщо в попереднi столiття порядок денний мiжнародних вiдносин визначали «солдат» i «дипломат», то нинi його формують «турист» (у теперiшнiх реалiях – мiгрант) i «терорист».[59 - Rosenau J. N.