Світова гібридна війна: український фронт

Застосування цих методик впливу простежуеться i в абрисах триваючоi вiйни Росii проти Украiни, що, у тому числi, надае iй характеристик гiбридностi.

Перший аспект мае вияв у намаганнi росiйських спецслужб та iх сателiтiв на тимчасово окупованiй територii розiгрувати карту захисту росiйськомовного населення, росiйськоi мови та культури вiд вигаданих «звiрств украiнських нацiоналiстiв/силовикiв». Виразна релiгiйна складова та послiдовнi спроби знайти теологiчне обгрунтування своiх вчинкiв також е спiльною рисою для проросiйських марiонеткових псевдореспублiк на Донбасi та iсламських фундаменталiстiв по всьому свiту (з тiею лише рiзницею, що влада окупованих ОРДЛО та Криму спираеться не на закони шарiату, а на реакцiйне та обскурантистське православ’я московського штибу).

Саме «истинная православная вера Святой Руси» подаеться як унiверсальна iдея та найвища цiннiсть, яка сакралiзуе всi дii, всi злочини та звiрства бойовикiв (яких у певних росiйських джерелах з пафосом iменують не iнакше, як «воинство Христово» або «православная армия»).

Крiм використання псевдоправославноi риторики, слiд також виокремити непоодинокi факти участi служителiв культу (УПЦ-МП та РПЦ) у злочиннiй дiяльностi росiйських вiйськ i окупацiйноi адмiнiстрацii в ОРДЛО та Криму. З огляду на конфесiйнi уподобання мiсцевого населення, релiгiйна складова у заявленому РФ меседжi боротьби з «фашизмом» та «хунтою» в Украiнi продовжуе залишатись серйозним фактором, який досить ефективно використовуе окупацiйна влада, шукаючи для себе шляхи додатковоi легiтимацii в очах населення на пiдконтрольнiй територii.

Другий аспект простежуеться у роботi росiйських спецслужб та iх сателiтiв на тимчасово окупованiй територii, спрямованiй на манiпуляцiю свiдомiстю молодi украiнського сходу та пiвдня. Особливоi динамiки процеси набули пiсля створення в Росii «Российского движения школьников» (аналог пiонерськоi органiзацii СРСР пiд егiдою федеральноi агенцii РФ у справах молодi) та «Юнармии» (аналог сумнозвiсного «Гiтлерюгенда», парамiлiтарний вiйськово-патрiотичний рух пiд егiдою мiнiстерства оборони РФ з прив’язкою до мiсць постiйноi дислокацiй вiйськових пiдроздiлiв i частин, вiйськових ВНЗ, iнфраструктури ЦСКА та ДТСААФ).

Рiзниця лише в тому, що в згаданих вище таборах РФ та «ДНР/ЛНР» наразi не здiйснюеться пiдготовка терористiв-смертникiв.