Світова гібридна війна: український фронт

Наприклад, полiтичному керiвництву Великоi Британii вже тривалий час вдаеться утримувати пiд контролем дезiнтеграцiйнi процеси з боку пiвнiчно-iрландських та шотландських сепаратистiв, застосовуючи для цього полiтичнi, економiчнi та культурнi важелi. Проте проблема сепаратизму може з новою силою постати перед Лондоном пiсля проведеного у червнi 2016 р. референдуму щодо виходу краiни iз Європейського Союзу (Brexit). Бiльшiсть мешканцiв Шотландii та Пiвнiчноi Ірландii проголосували проти виходу з ЄС (62 % i 56 % вiдповiдно), пiдтримали вихiд – 38 % та 44,3 %.

Зазначене, на думку лiдерiв цих частин Сполученого Королiвства, дае пiдстави для проведення референдумiв – за незалежнiсть Шотландii та за приеднання Пiвнiчноi Ірландii до Ірландii, залишаючись при цьому у складi ЄС.

Значнi сепаратистськi настроi нинi iснують в Іспанii, i сконцентрованi вони переважно в Каталонii та Краiнi Баскiв. Однак полiтичнi лiдери цих регiонiв прагнуть дiяти у рамках правового поля держави без використання насильницьких методiв.

Зовсiм iншу проблему становить проживання на територii низки европейських краiн значноi кiлькостi росiйськомовного населення. За умов ведення Росiею гiбридноi вiйни цей чинник може бути використаний для дестабiлiзацii ситуацii, створення тиску на керiвництво держав iз метою примусу до прийняття вигiдних Росii полiтичних рiшень.

Заходи iнформацiйного та психологiчного впливу, застосованi Росiею в Украiнi, можуть бути достатньо ефективними i для Латвii, Естонii та Литви з огляду на певну суспiльну вiдокремленiсть росiйських меншин, iх сприйнятливiсть до росiйськоi пропаганди i водночас несприйняття вимог нацiонального законодавства щодо отримання громадянства (обов’язкове знання мови, iсторii та законодавства краiни проживання тощо).

Тому керiвництво цих краiн придiляе значну увагу зменшенню iнформацiйного впливу на росiйськомовне населення.

Бiльш радикальний характер мае сепаратизм на Близькому Сходi: йому притаманнi силовi методи, зокрема застосування сепаратистами тактики вчинення терористичних актiв.

Так, поеднання силових методiв з полiтичними гаслами щодо самовизначення курдiв призвело до утворення квазiдержавного терористичного утворення ІДІЛ (ДАIШ), дiяльнiсть якого нинi становить загрозу не лише для Туреччини та ii сусiдiв, а й для багатьох захiдних держав.

Загалом проблема сепаратизму – одна з найбiльш складних, оскiльки безпосередньо пов’язана з питаннями iснування держав, змiною iх кордонiв та утворенням нових держав.