Світова гібридна війна: український фронт

– Нi, це зовсiм не те! Вiйна зветься «Неоголошена вiйна». Але це так лише зветься.

– То яка ж це вiйна? – запитала Алiса.

– До цього я й веду, – вiдповiв Лицар.

    За мотивами Льюiса Керролла, «Алiса в Задзеркаллi»

1.1. Гiбридна вiйна як новiтнiй конфлiкт i як форма глобального протистояння

Агресiя РФ проти Украiни спричинила руйнiвнi наслiдки для европейськоi та глобальноi безпеки. Росiйсько-украiнський конфлiкт не тiльки порушив регiональну стабiльнiсть, а й створюе та пiдсилюе глобальнi ризики.

Для опору та стримування агресора Украiнi разом з ii мiжнародними партнерами необхiдно мати чiтке розумiння природи й характеру цього конфлiкту.

Поняття гiбридноi вiйни виявилося теоретично й практично найбiльш придатним для визначення специфiки дiй РФ, яка, поеднуючи мiлiтарнi, квазiмiлiтарнi, дипломатичнi, iнформацiйнi, економiчнi засоби, не гребуючи ядерним шантажем, послiдовно намагаеться досягти в Украiнi та в iнших точках свiту власних, не вповнi зрозумiлих мiжнароднiй спiльнотi полiтичних цiлей.

Водночас поняття гiбридноi вiйни охоплюе явище набагато ширше, нiж сучаснi форми ведення бойових дiй, види вiйн майбутнього або назви конкретних конфлiктiв змiшаного типу. Насправдi йдеться про оформлення нового виду глобального протистояння у сучасному дестабiлiзованому мiжнародному безпековому довкiллi. Гiбридна вiйна не е поверненням до стану холодноi вiйни. Вона приходить iй на змiну, у супроводi ланцюгiв гарячих конфлiктiв, як нова, ускладнена й нестабiльна форма вiдносин на мiжнароднiй аренi.

Гiбридна вiйна як глобальне протистояння виникае в умовах нових принципiв геополiтичного устрою, який наразi визначаеться «внутрiшнiми лiнiями напруженостi мiж зоною стабiльностi, де пануе закон i мiжнародне право… i сферою невизначеностi, яка характеризуеться зневагою до закону, численними локальними конфлiктами»,[1 - Парахонський Б.О., Яворська Г.М. Зовнiшня полiтика Украiни в умовах кризи мiжнародного безпекового середовища: аналiт. доповiдь. – К.: НІСД, 2015.

] а не протистоянням мiж великими державами i сферами iхнього впливу, як за часiв холодноi вiйни. На Сходi Європи лiнiя нового подiлу пройшла територiею пострадянських держав, якi пiсля холодноi вiйни опинилися в ролi «буферних зон», або сiрих зон безпеки, мiж Росiею та краiнами ЄС i НАТО. Вразливiсть Украiни, що стала об’ектом росiйськоi гiбридноi агресii, зумовлена саме цим, бо сiрi безпековi зони вважають головними джерелами гiбридних загроз у сучасному свiтi.