Розрита могила. Голод 1932—1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні)

2

Термiн «дискурс» i тотожне йому поняття «дискурсивнi практики» в даному оглядi вживаються в значеннi, наближеному до французького структуралiзму i постструктуралiзму. Йдеться про спосiб, стиль говорiння з наперед визначеною метою обговорення та вiдповiдний iнтерес, що стоiть за ними. В цьому розумiннi дискурсу важливим е визнання того, що певний спосiб висловлювань формуе як саме комунiкативне середовище, так i предметну сферу цього дискурсу, i навiть певнi суспiльнi (соцiальнi) явища.

3

Образ в даному разi – це результат цiлеспрямованоi реконструкцii об’екту в свiдомостi людини чи груп людей.

4

Історична пам’ять – цiлеспрямовано сконструйований вiдносно стiйкий комплекс взаемопов’язаних колективних уявлень про минуле групи, кодифiкований i стандартизований у громадських, культурних i полiтичних дискурсах, стереотипах, мiфах, символах, мнемонiчних i комеморативних практиках. «Конструкторами» iсторичноi пам’ятi е полiтики, iсторики, журналiсти, митцi, громадськi дiячi.

5

Ця теза не суперечить очевидному фактовi: присутностi голоду 1932—1933 рокiв в «живiй пам’ятi», чи, за А. Ассман, «комунiкативнiй пам’ятi» декiлькох поколiнь украiнцiв у виглядi iндивiдуальних споминiв, якi фрагментарно передавалися з поколiння в поколiння. В даному разi йдеться про систематизованi узагальненi «колективнi уявлення», сформованi внаслiдок культурних, освiтнiх, iдеологiчних практик останнiх двох десятилiть. Наявнiсть елементiв «проекту», цiлеспрямованого конструювання уявлень не заперечують iхньоi частковоi вiдповiдностi «iсторичнiй реальностi», яка, в свою чергу, е певним рiзновидом уявлень.

Іншими словами, на мiй погляд, згаданi стереотипнi уявлення про голод 1932—1933 рокiв певною мiрою е вiдповiдними тому минулому, яким воно було пережите. Цi уявлення не варто вважати чи представляти лише формою репрезентацii, хоча вiдкритим залишаеться питання про спiввiдношення репрезентацii та реально пережитого минулого, яке вiдклалося у «колективнiй пам’ятi». Докладнiше див. роздiл ІІІ «Історiя без полiтики».

6

Термiн «мiф» в цьому текстi вживаеться як вiдповiдник сакралiзованого iсторичного наративу.

7

Разрытая могила: голод 1932—1933 годов в украинской историографии, политике и массовом сознании // Ab Imperio. – 2004. – № 3; Revisiting the Great Famine of 1932—1933. Politics of Memory and Public Consciousness (Ukraine After 1991) In: Past in the Making.