Розрита могила. Голод 1932—1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні)

Така ж вiдповiдальнiсть передбачена була за заперечення чи навмисну тривiалiзацiю (gross trivialization) злочину геноциду, злочинiв проти людяностi та вiйськових злочинiв. Цей проект був витлумачений саме як такий, що спрямований проти «заперечення Голокосту»[157 - Bilefsky D. EU adapts measures outlawing Holocaust denial, New York Times, 2007, 19 April, http://www.nytimes.com/2007/04/19/world/europe/19iht-eu.4.5359640. html?_r=2 (дата звернення 18 квiтня 2016 р.).]. Щоправда, ухвалення такого «загальноевропейського» закону було радше символiчним актом.

Загалом посилання на законодавство европейських краiн як на прецедент для кримiналiзацii заперечення Голодомору як геноциду в Украiнi е некоректним i манiпулятивним[158 - Манiпулятивнiсть в цьому разi означае полiтично вмотивоване, зазвичай упереджене трактування фактiв i подiй з метою введення в оману, керування реакцiями, досягнення бажаного результату.

По-перше, в жодному з законодавчих актiв згаданих краiн не передбачено покарання за iнтерпретацiю. Йдеться або про висловлення публiчноi зневаги до жертв Голокосту, або про намагання виправдати злочини нацистiв, або навмисно применшити iх, або про фактичну пропаганду антисемiтизму, нацiональноi чи расовоi ворожнечi – усе це стосуеться того, що можна назвати «запереченням Голокосту».

По-друге, там, де йдеться про кримiнальну вiдповiдальнiсть, дуже детально прописанi варiанти вiдповiдних дiй, за якi цю вiдповiдальнiсть передбачено (те, що було запропоновано В.

По-трете, в багатьох випадках законодавство европейських краiн щодо «заперечення Голокосту» мiстить формулювання, де йдеться про те, що заперечення Голокосту i геноциду е де-факто i де-юре виправданням злочинiв проти людяностi i зокрема – военних злочинiв часiв Другоi свiтовоi вiйни. Про Голокост окремо там взагалi не йдеться.

По-четверте, рiвень полiтичноi i правовоi культури в Украiнi, де закони довiльно трактують на догоду полiтичнiй кон’юнктурi, а судова система е вщент корумпованою i залежною вiд влади i капiталу, впровадження такого закону гарантовано забезпечуе зловживання.

По-п’яте, законодавство щодо заперечення Голокосту i геноциду в европейських краiнах далеко не завжди схвально сприймаеться як громадськiстю, так i професiйними юристами.