Антологія помилок та хибних думок

Цим хижакам вiдомо, що «рiчковий кiнь» постараеться затягти агресора у воду й утопити його. Вiдомий випадок, коли акула, що заплила у рiку, зiштовхнулася з бегемотом. Акула була чималенькою – вагою близько 140 кiлограмiв, проте товстошкiрий бегемот витяг хижачку на берег i розтоптав ii у млинець. Вiдома крута вдача бегемотiв i крокодилам: дорослий гiпопотам може перекусити крокодила навпiл. Малюки-бегемотики – улюбленi ласощi крокодилiв, тому ненависть бегемотiв до водяного розбiйника не знае меж.

Крокодилячi сльози

Хто не чув про горезвiснi крокодилячi сльози. Ще здавна люди звернули увагу на те, що у крокодилiв пiсля ситного обiду на очах з’являються великi краплi. Існуе романтична легенда, вигадана ще давньоримським письменником Плiнiем, нiбито зеленi тварини оплакують свою жертву. Звiдси i поширився вираз про «крокодилячi», тобто нещирi, сльози. Однак насправдi крокодили не плачуть. Просто через очi разом з водою у крокодилiв виходять надлишки солi з органiзму.

Тобто вони нiбито потiють очима. І чхати вони хотiли на свою жертву, не те, що плакати за нею… Характер не той.

До речi, про характер крокодилiв. У популярному радянському мультфiльмi крокодил Гена – добряга, яких мало. Вiн i сердечнi пiсеньки спiвае, i на гармошцi грае, i друзiв шукае, i чебурашку в образу не дае. Але насправдi крокодили зовсiм не такi, як мультиковий герой. Це однi iз самих жорстоких i скажених створiнь. Жителi Африки гинуть вiд крокодилiв частiше, нiж вiд будь-яких iнших тварин.

Крокодил – одна з небагатьох тварин, яка терпляче i осмислено полюе на людей. Прийом завжди один i той самий – схопити, затягти у воду й утопити. В Африцi жертвами крокодилiв найчастiше стають дiти пiд час купання або жiнки, що прийшли полоскати бiлизну. Приблизно тисяча людей у рiк – таку жертву платить Африка крокодилам.

Помиляеться й той, хто думае, що крокодили завжди жили тiльки в Африцi, Пiвденнiй Америцi та Індii.

Багато рокiв тому крокодили водилися повсюдно, у тому числi й у Європi.

Чотирилапi кити

Загальновiдомо, що кити, хоча й живуть у морi, е ссавцями. Проте вони аж нiяк не завжди жили у морi. Близько 66 млн. рокiв тому кити ходили суходолом, причому на чотирьох широких лапах (хоча плавати вони теж умiли). Як повiдомляе журнал «Nature», кити походять вiд наземних тварин, що харчувалися падаллю, подiбних до сучасних гiен.