Антологія помилок та хибних думок

Однак насправдi це не вiдповiдае дiйсностi. Багато якi «чисто людськi» вмiння властивi й «братам нашим меншим», i використання вогню не такий вже незаперечний привiлей людини.

Так, наприклад, японський вчений М. Каваi повiдомляе про використання вогню зграею японських макак у нацiональному парку на островi Хонсю. Холодною зимою 1962 року окремi макаки вперше стали грiтися навколо багать, розкладених вiдвiдувачами. Невдовзi вже усi мавпи почали наслiдувати приклад родичiв. Сiдаючи бiля багаття в коло, макаки протягали до вогню лапи, явно насолоджуючись теплом.

Мал. 1.2. Павiани грiються бiля багаття

Подiбний випадок спостерiгали також у Нiмеччинi у великому зоопарку з вiльним утриманням тварин, що розташований поблизу мiста Бiлефельд. Восени служителi палили листя, i частина павiанiв сiла навколо багать обличчям до вогню. Вiн не лякав iх, а навпаки, здавалося, заворожував i притягував. Очевидно, людина – аж нiяк не едина iстота, здатна повною мiрою оцiнити зiгрiвальну властивiсть вогню.

«Безневиннi» витiвки

Всiм нам з дитинства знайома байка Крилова «Мавпа й окуляри». Найчастiше ми з розчуленням вiдносимося до витiвок пустух-мавп i звикли до того, що шимпанзе, наприклад, – це добродушнi, милi мавпи, якi можуть лише забавляти вiдвiдувачiв у зоопарках та на цирковiй аренi. Однак насправдi це далеко не так. Цi представники приматiв можуть бути жорстокими воiнами, вони розважливi, холоднокровнi i безкомпромiснi, а iхнi витiвки бувають не такими вже i безневинними.

До такого висновку дiйшла група зоологiв, що вивчала протягом кiлькох рокiв цих тварин у Танзанii i надрукувала в журналi «Дискавер» статтю пiд назвою «Шимпанзе-воiни».

Не вiдповiдае дiйсностi й поширена думка про те, що шимпанзе – вегетарiанцi. Мавпи зовсiм не гидують м’ясом i з завидною спритнiстю полюють на дичину. Про це повiдомляе зоолог Кристоф Боеш, який одинадцять рокiв спостерiгав за життям цих приматiв у заповiднику Тай на заходi Кот-д-Івуар. Меню шимпанзе вiдрiзняеться розмаiтiстю, вiдзначае вчений.

Крiм фруктiв i овочiв вони з задоволенням поiдають гусениць, мурах та iнших комах. Разом з тим, вони не упускають i бiльшу здобич. Полювання ведеться за всiма правилами: iз загоничами i досвiдченим ватажком. За словами Боеша шимпанзе здатнi переслiдувати жертву по гiлках дерев протягом довгого часу, i в дев’ятьох випадках з десяти iх супроводжуе успiх. Як правило, об’ектами полювання стають дрiбнi мавпочки рiзних порiд.