Яблоко. Практическая философия

Контраст мiж звичайною сiм'ею (дружина як домогосподарка i чоловiк «годувальник») i так званою сiм'ею подвiйноi кар'ери або сiм'ею самотнього батька чи матерi, якi мають на своему утриманнi дiтей, iлюструе це розмаiття. Варiацii в сiмейному досвiдi протягом життевого шляху – цiлком закономiрнi. Так, чоловiк чи жiнка може походити з сiм’i, де батьки завжди жили разом, а вiн чи вона можуть одружитися чи вийти замiж, а потiм вирiшити розлучитися. І це може бути свiдченням бiльш демократичного ставлення до шлюбу, проявом свободи вибору, любовi до обранця.

Нуклеарнiй сiм'i властиве послаблення родинних зв'язкiв. Але з iншого боку, як позитивний аспект таких вiдносин, в силу подолання протирiч i конфлiктiв мiж поколiннями, молода сiм’я повинна жити окремо вiд старшого поколiння. А проблема непорозумiнь мiж поколiннями не е новою. Так, вiдомий украiнський письменник-реапiст І. Нечуй-Левицький добре обiграв цю тему в соцiально-побутовiй повiстi-хронiцi «Кайдашева сiм'я», показавши поступове духовне вiдчуження, що виникло через постiйнi сварки та колотнечi.

Сам автор так визначив тему повiстi: «Сiмейний побут украiнського народу з його великим потягом до особистоi незалежностi та самостiйностi сiм'i…» Нуклеарна сiм'я поширена переважно серед мiського населення, а розширена частiше зустрiчаеться на периферii, де традицiйнi звичаi родинного життя зберiгаються.

Отже, пiддавши аналiзу сучасну украiнську сiм'ю, виявивши i дослiдивши фактори, що найбiльш впливають на ii формування (видiляемо наступнi: демографiчна ситуацiя в Украiнi, освiта, рiвень доходу, вiк при вступi до шлюбу, статус в суспiльствi, iнтереси та рiд занять чоловiка та жiнки, установлення тендерних вiдносин), – пiдсумовуемо.

Немае iдеально щасливих сiмей. Сучасна украiнська сiм'я – це група, об'еднана мiцними узами почуттiв, з характерним високим рiвнем приватностi домашнього життя, де головна увага придiляеться вихованню дiтей. Шлюбний зв'язок формуеться на основi персонального вибору, скрiпленого персональним потягом або романтичним коханням.

Унаслiдок зростання кiлькостi робочих мiсць, вiдокремлених вiд дому, родина стала бiльше прив'язаною до споживання, анiж до виробництва. В силу економiчних, соцiальних та полiтичних умов сiм'я змiнюе свою форму. З розвитком централiзованого врядування, зростанням мiст та необхiднiстю працювати поза сiмейним колом, все це спричиняе встановлення нових стосункiв в сiм'i.