Яблоко. Практическая философия

Упродовж столiть у самосвiдомостi украiнського народу формувалися основоположнi вартостi украiнськоi родини: духовнiсть, злагода, добробут, батькiвство-материнство, патрiотизм. Але пiсля встановлення радянського режиму, з 20-х рр. XX ст. почалася активна трансформацiя украiнськоi сiм’i, негативними наслiдками якоi стали деформацiя iнституту сiм’i, викорiнення украiнських родинних традицiй, формування грунту для сексуальноi збоченостi. Останнi швидко поширилися завдяки тому, що мiсце теологiчного виховання зайняло виховання атеiстичне, яке супроводжувалося руйнуванням церков, викорiненням традицiйних релiгiйних сiмейних свят та запровадженням свят «радянського змiсту».

Культивувалася родинна зрада, класова ненависть, доноси.

Повоеннi роки ознаменувалися новими хвилями репресiй, свавiллям, депортацiями родин, сiл, що зруйнувало економiчнi основи сiм’i. Трансформацiя сiм’i активiзувалася в результатi органiзованих голодоморiв, масових розстрiлiв «класових ворогiв» та державноi «конвееризацii виховання».

Була органiзована мiграцiя молодi, яка стала потужним фактором формування психологii «перекотиполя» i ставлення до нього у суспiльствi як до нормального явища. В результатi зросло безпритульництво дiтей, яке спровокувало у наступних поколiнь вироблення суспiльноi байдужостi до дитячоi долi, до нехтування багатьох осiб батькiвськими обов’язками.

У часи «хрущовськоi вiдлиги» елементи традицiйноi культури украiнськоi родини збереглися подекуди у селах, а в мiстах вони населенням приховувалися, або ж iх практично не дотримувалися. Знищенню традицiйноi украiнськоi культури сприяла русифiкацiя населення: росiйська мова тими чи iншими способами запроваджувалася i утверджувалася у вищих навчальних закладах, театрах, музеях, на промислових пiдприемствах. Формувалася суспiльна думка, що розмовляти украiнською мовою – це виглядати вiдсталою, некультурною i меншвартiсною людиною.

Проте тотальна русифiкацiя не змогла знищити украiнську мову, яка й допомогла украiнськiй родинi передавати наступним поколiнням нацiональнi традицii та й зберегти iнститут сiм’i [6]. Однак iнтенсивне насаджування нових iдеологiчних культурних цiнностей нанесло непоправну шкоду моральному устрою украiнськоi сiм’i.