Божественна комедія

109 Цi душi слухавши, я похилився

І в болiсну заглибився печаль;

Поет спитав нарештi: «Чом спинився?»

112 І я на це почав: «О лютий жаль!

Цi нiжнi мрii, цi солодкi чари

Їх завели в таку скорботну даль!»

115 А там звернувся до цiеi пари

Й почав: «Франческо, вiд твоiх страждань

У серцi чую болiснi удари.

118 Але скажи: пiд час палких зiтхань

Як вчило вас чаруюче кохання

Спiзнати мить жагучих поривань?»

121 Й вона: «Немае бiльшого страждання,

Як згадувати любий щастя час

В бiду; твiй вождь здае в тiм справоздання.

124 Коли ж ти прагнеш знать, який у нас

Початок був коханню, збудься спраги, —

Я плакать буду й мовить водночас.

127 Якось ми вдвох читали для розваги,

Як Ланчелота взяв кохання пал,

І самоти не брали до уваги.

130 І часто, мов пiд дiею дзеркал,

Нам пiд очима лиця пiк рум’янець.

Але нас подолав миттевий шал:

133 Ми прочитали, як тремтiв коханець,

Бо вперше в губи цiлував самi, —

І цей от, мiй незмiнний спiввигнанець,

136 Менi вуста торкнув, з жаги нiмий, —

Твiр i спiвця за Галеотто мавши,

Вже того дня бiльш не читали ми».

139 Так дух розповiдав цей, споминавши,

А той ридав; i руки я простер

У даль за ними, вiд жалю вмиравши,

142 І впав, неначе той, хто нагло вмер.

ПІСНЯ ШОСТА

1 Вернулась тяма, що на час лишила,

Коли жалiв я своякiв отих,

Чия печаль так дуже засмутила,

4 Й новi я муки й мучених нових

Побачив всюди, де б не озирався,

Де б не лишав мiй крок слiдiв своiх.

7 Я в третiм колi: дощ не припинявся,

Холодний, вiчний, проклятий, важкий;

Вiн по землi одноманiтно слався.

10 Градини, iнiй, снiговi грудки,

Мiшаючись iз мороком постiйним,

Смердили пiд ногами грунт в’язкий.

13 І Цербер, звiр iз вищиром потрiйним,

На три собачi пащi валував

На люд, поглинутий болотом гнiйним.

16 Багрянi очi, шерсть, масна вiд страв,

Грубезне пузо, лапи – кiгтi наче —

Вiн гриз, i дер, i дряпав, i кусав.

19 Промоклi тiнi вили по-собачи,

Й чи той чи цей ховаючи з бокiв,

Крутились дзигами, та без удачi.

22 Хробак здоровий, Цербер нас зустрiв,

Роззявив пащi враз, ошкiрив зуби

І весь од лютi сильно затремтiв.