Богослов'є. Мій молитовник

Монументальнi зображення, що збереглися

В апсидi Софiйського собору в Киевi (XI столiття) знаходиться одне з найвiдомiших мозаiчних зображень Оранти (висота фiгури 5,45 м) – Непорушна Стiна [2].

Подiбнi зображення е в монастирi Неа-Монi на островi Хiос (Грецiя), в соборi Чефалу на островi Сицилiя (1148), в мозаiцi люнета церкви Успiння Богородицi в Нiкеi (1065-1067), в розписi церкви Спаса Нередицi в Новгород9 збереглися фрагменти)

Покаяння-протиотрута до грiха

– Геронда, що ви вiдчуваете при думках про своi багаточисленi грiхи?

Потрiбно робити зусилля, щоб диявол не мiг спокусити до грiха i залишити в ньому.

Перебуваючи в грiху ти забуваеш Бога, звикаеш до грiха, приймаеш думки якi неможна змiнии i коли доходить до крайностi тодi досягаеш вiдчаю через усвiдомлення наслiдкiв.

– Чому кажеш, що залишаешся в грiху i забуваеш Бога? Вiдчай, який гнiтить е доказом на вiдсутнiсть Бога в твоему життi.

– Значить вiдчай означае, що я злочинець в очах Бога?

Тлумачення цих дум е такi: вiдчай без надii.

А за християнську надiю е Христос. І тодi, коли впадаеш в грiх i вiдчай тебе обуяе, губиш надiю, забуваеш Бога i не борешся.

– Добре, як тодi треба реагувати коли згрiшимо?

З падiнням прабатькiв грiх присутнiй в нашому життi. Так вже е, що для людини е неминуча спокуса i необхiднi чмалi зусилля щоб встояти. Перше, усвiдомлення грiшностi i те що вводить в грiх. І друге, дiйдемо до покаяння аби бiльше не грiшити.

– Значить коли покаятися, то вiдiйде вiдчай за грiх?

Вiдчай пiдтримуе грiх, а покаяння його прибирае. Предпосилка до покаяння е вiра в Бога i надiя на Його милiсть. Вiра в Бога означае надiя на спасiння. Всяке падiння не являеться кiнцем, а е вiдправною точкою за новий початок у вашому духовному життi (боротьбi). Надiя на спасiння дае силу на духовну вiйну.

– Як можна укрiпити вiру в Бога?

Постiйно нагадуючи собi, хто такий Бог.

А Бог е Любов, Радiсть, Мир, Тихе Пристанище яке охороняе вiд бурь. Бог е Прощення.

– Тобто треба нагадувати собi за Божу любов до людини?

Точно так! Людина легко забувае. Духовна боротьба постiйно нагадуе Божу любов. Його любов е дуже велика, адже Вiн направив Свого Єдиного Сина да стане людиною i постраждае за нас, да буде розпятий i похований i на третiй день воскресне. Все, що вiн шукае-е наше покаяння i довiра в Його замисел.