Вечір з кіно ІІ. Путівник по світу кіно

Але також через те, що вiн щедро дiлився допомогою, грошима та iдеями, щоб допомогти своiм колегам (а серед них такi ж класики Жан-Люк Годар, Ерiк Ромер та Жак Рiветт) створити своi першi фiльми, чим заслужив справедливу репутацiю «батька новоi хвилi».

Сам же Шаброль майже цiле довге життя залишався вiрним власному жанру, створивши ряд шедеврiв, якi розбурхували буржуазнi смаки Європи, змушували розгледiти в дзеркальнiй вiдвертостi його фiльмiв замовчуванi психологiчнi, соцiальнi чи еротичнi проблеми не лише суспiльства назагал, але й iнституту родини зокрема.

Майже кожне десятирiччя його пiвстолiтньоi творчостi позначене такими маркувальними фiльмами, настiльки вiдвертими, що викликали занепокоення навiть у кiнокритикiв.

Одним iз таких глибоких, але непростих фiльмiв е «Вечiрка задоволень». Все в цьому фiльмi вийшло незвичним i майже скандальним. І сценарiй, написаний видатним сценаристом i письменником Полем Жегофом (спiвавтором багатьох фiльмiв Шаброля), i те, що у фiльмi знявся сам сценарист разом зi своею колишньою дружиною та спiльною дитиною.

І подальша трагiчна доля самого сценариста.

Фiльм розповiдае про життя цiлком респектабельноi iнтелiгентноi сiм’i, у розмiрений i дещо знуджений плин життя якоi втручаеться небезпечний iгровий експеримент, об’ектом якого стае подружня вiрнiсть. Звичайно, гра дуже швидко перестае бути грою, натомiсть розкриваються важкi набряки прихованих сiмейних проблем…

Шаброль (а разом з ним i Жегоф) у своему кiнематографiчному психоаналiзi не зупиняеться, аж поки не накладе матрицю мiщанства з його стереотипами, умовностями та лицемiрством на таку поживну сценарну лозу й загострить незручнi проблеми.

Вийшов глибоко психологiчний, навiть якоюсь мiрою дражливий фiльм, який разом iз тим транслюе лаканiвський психоаналiтичний погляд на жiнку як на «еротичну субстанцiю» i тим самим спонукае до фiлософсько-психiатричноi дискусii. А ще, як у кращих фiльмах Шаброля, маемо досить глибокий розрiз iнтелектуального контексту часу, який настав пiсля паризькоi революцii «студентiв та фiлософiв», з його дискусiями про полiтику, революцiю, модну серед европейських iнтелектуалiв лiвi iдеологiю i, звичайно, свободу в любовi…

    Une partie de plaisir, Claude Chabrol, 1975

Ви ще нiчого не бачили

(режисер Ален Рене, Францiя, 2012)

Коли ми думаемо про час, то навряд чи сягаемо глибше, нiж життя кiлькох поколiнь.