На нашем сайте вы можете читать онлайн «Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Культурология. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули

Автор
Жанр
Дата выхода
01 февраля 2021
Краткое содержание книги Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Коллектив авторов) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» – науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. Монографія присвячена вивченню усіх аспектів життя гуцулів. Гуцульські звичаєві, правові й етичні нормативи, вірування, забобони, демонологія, звичаї, обряди представляють складний і надзвичайно цінний для науки матеріал. У ньому простежуються відбитки духовного життя різних епох починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язичницьких і пізніших християнських елементів, фантастичних ірраціональних уявлень із практичним досвідом, набутим і перевіреним упродовж віків.
Багатий реліктовими елементами і гуцульський фольклор, особливо обрядові пісні, казки, легенди, замовляння, пов’язані з віруваннями і забобонами. В народній поезії гуцулів набули особливого розвитку такі пісенні жанри, як коломийка, співанка-хроніка. Неповторною своєрідністю відзначаються мелодика народного співу, інструментальна музика, традиційні танці, самобутнє народне мистецтво та ін.
Ще в минулому Гуцульщина славилася своїм багатим ужитково-декоративним мистецтвом: керамікою, різьбою по дереву, чудо-писанкою, художнім ткацтвом, вишивкою, художньою обробкою металу, шкіри, виробами із рогу. Неповторною колористичною гамою і художньою орієнтацією відзначається традиційний гуцульський одяг із властивими йому прикрасами і доповненнями (згардами, чересами, тобівками тощо).
Видання стане у нагоді як науковцям, так і широкому загалу зацікавлених культурним спадком гуцулів.
У форматі PDF A4 збережено видавничий макет.
Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Якщо ж припустити, що до появи форми улучи могло якимось чином причинитися сусiдне з уличами тюркомовне середовище з властивою для нього гармонiею голосних, у даному випадку у формi uluc (звiдки улучи), то важко погодитися, щоб ця чужомовна форма могла якимось чином перемогти в схiднослов’янському середовищi вiдзначену вище типовiсть i стабiльнiсть вживання форм на – ичи, прищепитися в ньому та зазнати ще, крiм цього, незвичноi трансформацii з переходамиулуч(и) >улуц(и) >уцул(и) > гуцул(и).
Вiдомий вчений, дослiдник гуцульського краю, В.
Вiдантропонiмну версiю походження назви гуцули (етнонiма), слiдом за В. В. Грабовецьким, висувае i вiдомий украiнський мовознавець М. Л. Худаш [5, с. 55–58; 6, с. 45–52; 7, с. 311–315] на пiдставi опрацьованоi ним лiтератури та власних дослiджень. За його припущенням, сучаснi украiнськi карпатськi етнографiчнi групи гуцули, бойки, лемки – це прямi нащадки глибоко дохристиянських, можливо, що антських, родоплемiнних об'еднань якогось племенi чи племiнного союзу або й рiзних племен, якi в тi глибоко вiддаленi вiд нас часи свого сформування як родоплемiнних об'еднань називалися вже, вiдповiдно, гуцули, бойки, лемки, аналогiчно як i зберегли своi колишнi племiннi назви рiзнi iншi слов’янськi етнiчнi об'еднання, як серби, хорвати, чехи, поляки, словаки та iн.
За М. Л. Худашем, назва гуцули в первiсному номiнацiйному значеннi – «рiд (або родоплемiнне об’еднання, чи й плем’я) Гуцула» [7, с. 308–309]. Згiдно з версiею М. Л. Худаша, етнонiм гуцули найбiльш правдоподiбно походить вiд давнього особового власного iменi Гуцул. На думку цього автора, особова назва Гуцул за словоформою дiлиться на два компоненти – корiнь гуц- i суфiкс – ул.










