Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули

Вегетацiйний перiод на закарпатськiй частинi починаеться з другоi половини березня, в горах – у квiтнi, з пiвнiчного сходу на пiвденний схiд поступово скорочуеться.

В лiсах Гуцульщини ростуть цiннi породи дерев – дуб, бук, явiр, волоський горiх, черешня, груша та iн.; з хвойних – карпатський кедр, ялина, смерека, модрина, тис. Особливо рiзноманiтна рослиннiсть на схилах гiр. Тут на висотi до 600 м ростуть дуби, ясени, клени, липи, явори, берези. Вiд 500 – до 1500 м над рiвнем моря гори вкритi буковими лiсами. Смерека та ялина займають бiльшу частину площi, зайнятоi лiсами, а з висоти 1225 м домiнують над усiма деревами.

На гребенях хребтiв, складених з пiсковикiв, ростуть сосновi лiси. У важкодоступних районах Чорногори зустрiчаеться европейська кедрова сосна, або карпатська «лiмба». В нижчих частинах гiр ростуть на вирубках кущi малини, ожини, чорницi, брусницi.

Бiльшiсть полонин Гуцульщини, вкритих трав’янистою рослиннiстю, використовуеться як пасовиська, частково для сiнокосiв.

Найбiльшими комплексами полонин е так званi Кадiiвський та Гринявський, вiдокремленi мiж собою улоговиною Чорного Черемошу.

Полонини розташованi також на схiднiй частинi Чорногори, на пiвнiчнiй частинi Гринявських гiр, на гiрських масивах мiж селами Космач, Ворохта, Дiлятин, Бiлi

Ослави. На буковинськiй Гуцульщинi полонини займають пiднiжжя вершин Яровище i Темнатик, хребта Максимець мiж Бiлим Черемошем, Путилою i Сучавою. На закарпатськiй Гуцульщинi гiрськi пасовища розташованi в захiднiй частинi Чорногори, на схiд вiд Свидовця.

Багатий тваринний свiт Карпат. Тут живуть оленi, козулi, дикi свинi, бурi ведмедi, вовки, лиси, борсуки, куницi, бiлки, тхори, видри. В горах на межi лiсу та полонин водяться рисi та дикi коти. З птахiв переважають дятли, синицi, дрозди, зяблики, щиглики, рябчики, яструби, сови, орли.

В рiках i потоках Гуцульщини водяться форель струмкова, пiдуст, усач, марена, рибець, лосось, дунайський харiус та iн. [1, 2, 3].

Здiйснюеться планова робота зi збереження тваринного свiту.

Обмежено вiдстрiл звiрiв i лов риби, створено штучнi форельнi господарства. Для збагачення та охорони своерiдного рослинного i тваринного свiту Карпат в районi Говерли створено Карпатський державний заповiдник та в районi Ворохти – Карпатський державний природний парк.

__________________________

1. Бучинський І О., Волеваха М. М., Коржов В. О. Клiмат Украiнських Карпат. Киiв, 1971.

2. Воропай Л. І., Куниця М. О. Украiнськi Карпати. Киiв, 1966.

3.