На нашем сайте вы можете читать онлайн «Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Новое время. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття

Автор
Жанр
Дата выхода
07 октября 2020
Краткое содержание книги Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Коллектив авторов) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Книгу нарисів львівських етнологів та істориків написано не стільки для галичан, скільки для всіх співвітчизників в Україні та за кордоном, які хочуть (і повинні) краще запізнати Галичину – південно-західну частину сучасної України, що сягає північних схилів Карпат, басейнів верхнього і середнього Дністра, верхньої течії Західного Бугу, верхнього Сяну. В етнокультурному аспекті сучасна Галичина (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області) території Західного Поділля, Опілля, Надсяння і Покуття, частини територій Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини та Волині. Так, після першого поділу Речі Посполитої 1772 року до Галичини приєднано частину історико-етнографічної Волині (півчнічні терени сучасної Львівської області), яка поступово була «огаличанина».
Запрошуємо до читання та пізнання самобутнього етнокультурного простору західного регіону України у так звану «австрійську» добу.
В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Якщо до складу найпростiших зiмкнутих дворiв входили тiльки житлове примiщення i стайня, об’еднанi «стодолою» – «боiщем» («хата» + «боiще» + «стайня»), то двори бiльш складного планування включали досить значну кiлькiсть примiщень, досягаючи iнколи довжини 48 метрiв[18 - Франко І. Етнографiчна експедицiя на Бойкiвщину. Франко І. Зiбрання творiв: у 50 т. Киiв: Наукова думка, 1982. Т. 36. С. 118.]: «возiвня» + «комора» + «хижа» + «боiще» + «стайня» + «шопа»; «комора» + «хата» + «боще» + «стайня» + «стаенка на вiвцi»; «вiвчарня» + «стайня» + «боiще» + «хижа» + «сiни» + «комора»; «хата» + «сiни» + «хата» + «комора» + «боще» + «стайня» + «стаенка на вiвцi» + «сiчкарня»; «комора» + «хижа» / «прибiк» + «сiни» + «боiще» + «стайня» / «половник» + «стайня» та iн.
сiнок», «передвiкна»). Уздовж тильноi стiни споруди, пiд окапом даху розташовувались «загати» («пелевники») – вузькi примiщення, призначенi для зберiгання сiна, соломи, сухого листя тощо.
У схiднiй частинi Бойкiвщини розташування примiщень у блоцi «хати пiд одним криттям» було дещо iншим. Тут стодола зазвичай займала крайне положення у блоцi: «стайня» + «сiни» + «хата» + «стодола» (с. Небилiв Рож.), «стайня» + «сiни» +«хата» + «комора» + «стодола» (с. Небилiв Рож.), «стайня» + «шопа» + «хата» + «сiни» + «комора» + «стодола» (с. Лужки Дол.










