Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття

На нашем сайте вы можете читать онлайн «Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Новое время. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.

0 баллов
0 мнений
2 чтения

Дата выхода

07 октября 2020

Краткое содержание книги Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття, аннотация автора и описание

Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Коллектив авторов) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.

Описание книги

Книгу нарисів львівських етнологів та істориків написано не стільки для галичан, скільки для всіх співвітчизників в Україні та за кордоном, які хочуть (і повинні) краще запізнати Галичину – південно-західну частину сучасної України, що сягає північних схилів Карпат, басейнів верхнього і середнього Дністра, верхньої течії Західного Бугу, верхнього Сяну. В етнокультурному аспекті сучасна Галичина (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області) території Західного Поділля, Опілля, Надсяння і Покуття, частини територій Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини та Волині. Так, після першого поділу Речі Посполитої 1772 року до Галичини приєднано частину історико-етнографічної Волині (півчнічні терени сучасної Львівської області), яка поступово була «огаличанина».

Запрошуємо до читання та пізнання самобутнього етнокультурного простору західного регіону України у так звану «австрійську» добу.


В формате PDF A4 сохранен издательский макет.

Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно

Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.

Текст книги

Шрифт
Размер шрифта
-
+
Межстрочный интервал

Зокрема, як встановив вiдомий украiнський мистецтвознавець П. Жолтовський, на причiлковому фасадi хати п’ять головних точок (вершина i два окапи даху, краi пiдвалин) можна було вписати в коло. Водночас основнi горизонтальнi параметри з боку головного фасаду (довжина гребеня даху, стрiхи, зрубу i т. п.) перебували у спiввiдношеннi так званого «золотого перетину» з висотами усiеi будiвлi, солом’яного покриття, видимоi частини стiн тощо.

У ХІХ – на початку ХХ ст. на Лемкiвщинi побутували двори з вiльним розташуванням споруд та зiмкнутi двори («довга хижа»).

Зiмкнутий двiр був основним типом забудови в пiвденних i пiвденно-схiдних районах. Водночас такi двори спорадично траплялися в окремих селах на заходi галицькоi Лемкiвщини (хоча тут вони поступались вiльному типу забудови)[20 - Сiлецький Р., Сополига М. Двiр. Лемкiвщина: у 2-х т. Львiв: ІН НАН Украiни, 1999. Т. 1. С. 251; Сiлецький Р. Сiльське поселення та садиба в Украiнських Карпатах XIX–XX ст. Киiв: Наукова думка, 1994. С. 118.]. Не зважаючи на те, що дослiдники вiдзначають подiбнiсть шляхiв розвитку лемкiвських i бойкiвських зiмкнутих дворiв, мiж ними спостерiгаеться й певна вiдмiннiсть – житлова камера в лемкiвськiй «довгiй хижi» практично завжди займае крайне мiсце у блоцi.
Щодо планування житлового зв’язку (як у складi зiмкнутого двору, так i в окремому житлi), то для лемкiв були характернi споруди як однорядовi («хата» + «сiни», «хата» + «сiни» + «комора»; «хата» + «сiни» + «хата» + «комора» тощо), так i дворядковi, у яких по ширинi житлового примiщення видiляли «ванькир» чи «комору» («хата» + «сiни» + «хата» / «комора»; «хата» / «ванькiр» + «сiни» + «хата»; «хата» / «ванькiр» + «сiни» + «хата» / «комора» та iн.
).

Для будiвництва хати використовували смереку, ялицю, рiдше бук. Стiни складали у зрубнiй технiцi («сруб», «струб»). Вiнцi в’язали з колод («круглякiв»), брусiв, пiвколод («протiс», «плениць») i дошкоподiбних пластин («швелiв», «швалiв»). Як i скрiзь у Карпатському краi, колоди i бруси по кутах з’еднували простими замками («старовiцькi вугла», «на облап»), при використаннi пластин i пiвколод застосовували замки з прихованим зубом («на канюх», «на лiптак»).

Зовнiшнi стiни хат на галицькiй Лемкiвщинi найчастiше фарбували на червоно або чорно i лише щiлини мiж вiнцями забiлювали бiлою глиною (бiлою глиною декорували одвiрки i навколо вiкон).

Стелю («полаву», «повл») виготовляли з пiвколод, рiдше з дощок (якi зверху промащували глиною).

Добавить мнение

Ваша оценка

Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

Мнения

Еще нет комментариев о книге Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!

Другие книги автора

Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Коллектив авторов! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.

Похожие книги