На нашем сайте вы можете читать онлайн «Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Новое время. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття

Автор
Жанр
Дата выхода
07 октября 2020
Краткое содержание книги Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Коллектив авторов) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Книгу нарисів львівських етнологів та істориків написано не стільки для галичан, скільки для всіх співвітчизників в Україні та за кордоном, які хочуть (і повинні) краще запізнати Галичину – південно-західну частину сучасної України, що сягає північних схилів Карпат, басейнів верхнього і середнього Дністра, верхньої течії Західного Бугу, верхнього Сяну. В етнокультурному аспекті сучасна Галичина (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області) території Західного Поділля, Опілля, Надсяння і Покуття, частини територій Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини та Волині. Так, після першого поділу Речі Посполитої 1772 року до Галичини приєднано частину історико-етнографічної Волині (півчнічні терени сучасної Львівської області), яка поступово була «огаличанина».
Запрошуємо до читання та пізнання самобутнього етнокультурного простору західного регіону України у так звану «австрійську» добу.
В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Дим з «комина» над припiчком крiзь «каглу» виводився в сiни, де мiстився iскрогасник – «кобила» (за напiвкурного опалення) чи пiдвiсний комин-вивiд («комiнок»), виведений понад дах (при опаленнi по-бiлому).
Курна система опалення на Подiллi була лiквiдована вже до початку ХІХ ст., тому внутрiшнi (як i зовнiшнi) стiни забiлювали вапном, сумiшшю вапна i висiяного пiску чи алебастром. Для подiльськоi хати притаманне розмальовування стiн та окремих елементiв (долiвки, печi) кольоровими барвниками. «Земля» i «приспа» зазвичай були жовтими, внутрiшнi стiни – бiлi, зовнiшнi – переважно синюватi, iнколи – жовтi в мiсцях пiлястр i карнизiв тощо.
Вкривали житло чотирисхилими солом’яними дахами на кроквах. На всю поверхню даху iшли снiпки, укладенi коренем вниз («плескачi», «плоскiнi»), що надавало iй гладкоi поверхнi, лише стрiху, ряд пiд гребенем i кути вшивали снiпками коренем вниз – «стрiхачами» («головастими»).
У вирiшеннi фасадiв подiльського житла помiтну роль вiдiгравала пластика глини, що надавало стiнам рельефностi: своерiдним продовженням стiн була висока i широка глинобитна «присьба», яка оточувала хату в нижнiй частинi з усiх бокiв, «карниз» («гзимс»), що охоплював будiвлю у верхнiй частинi, у мiсцях стовпiв каркаса – пiлястри («фiляри»).
У другiй половинi ХІХ – на початку ХХ ст. на територii Покуття майже одноосiбно побутували вiдкритi зверху двори, у яких житловi i господарськi будiвлi розташовувались довiльно.
Для мiсцевого будiвництва притаманна низка перехiдних рис, зокрема, тут чiтко видiляються два ареали (приднiстровський i прикарпатський), перший з яких тяжiе до подiльського культурного масиву, другий – до гуцульського.











