Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття

На усiй територii переважав вiдкритий зверху двiр, у якому житловi i господарськi будiвлi розташовувалися вiльно або були частково помiж собою зблокованi. Інколи траплялися зiмкнутi двори, особливiстю яких було крайне розташування стодоли (при причiлку «стайнi»).

Однiею з головних специфiчних рис планування житла прибойкiвського Пiдгiр’я е широке побутування дворядових осель – «п’ятистiнкiв» (з видiленими по ширинi житлового примiщення ванькирами чи коморами). Водночас навiть у житлах заможних верств селянства тут пiд одним дахом iз хатою доволi часто блокували «стайню».

У вказаний перiод тут на всiй територii побутували дерев’янi житловi будiвлi, збудованi в зрубнiй, зрубно-каркасно-дильованiй, спорадично – у каркасно-дильованiй технiцi. Основним будiвельним матерiалом була ялиця, смерека, iнколи – осика. Стiни жител споруджували переважно з пiвколод, рiдше – з брусiв i колод. По кутах зрубини в’язали простими одно- чи двостороннiми врубками i «канюками з прихованим зубом».

З початку ХХ ст. тут поширюються врубки зразка «риб’ячий хвiст». Шпари мiж вiнцями конопатили мохом. У захiдному напрямку вiд рiки Стрий переважало оздоблення фасадiв горизонтальними смугами, у схiдному напрямку – стiни домiвств зовнi i всерединi виправляли грубим шаром глиносоломи i забiлювали (для цiеi частини Пiдгiр’я значною мiрою характерне кольорове вирiшення фасадiв). Пiдвалини здебiльшого виготовляли з дуба.

Стелю робили з дощок. Їi пiдтримували один- або трипоздовжнi «грагарi» («драгарi»). Долiвка була в усiх примiщеннях глинобитною. На головному фасадi кожного житлового примiщення влаштовували два (наближенi до поперечноi осi примiщення) вiкна, спорадично траплялося одне видовжене чи два спаренi.

Дахи робили чотирисхилими на кроквах i вкривали соломою. Переважало гладке пошиття снiпками, зв’язаними при коренi, проте тут досить часто траплялось i схiдчасте покриття даху «головачками».

Знову ж житлово-господарський комплекс Опiлля, за основними топологiчними ознаками, мае багато спiльних рис iз вiдповiдним подiльським комплексом. Проте будiвництво Опiлля, у порiвняннi з подiльським, вирiзняеться наявнiстю прогресивнiших явищ. Головною особливiстю планувальноi структури опiльського житла другоi половини ХІХ – початку XX ст.