Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття

Започатковано також цукроварiння, виготовлення тютюнових виробiв. Розходилася Європою, як уже згадувалося, дрогобицька сiль. Полюбляли европейцi продукцiю сотень галицьких броварень i гуралень. На базi численних мiнеральних вод (вуглекислих, карбонових, сiрчаних i сiрководневих) формувалися курортнi зони Трускавця, Моршина, Буркута, Яремчi.

Наприкiнцi ХІХ столiття край був насичений новими залiзничними шляхами, якi ставали важливими транзитними шляхами краiн Центрально-Схiдноi Європи. Навiть розроблено у Вiднi план з’еднання каналами Днiстра та Пiвнiчного Бугу i створення у Львовi морського порту.

У Львовi та iнших галицьких мiстах регулярно проходили торгово-промисловi та етнографiчнi виставки.

До Першоi свiтовоi вiйни у галицькiй столицi було споруджено декiлька футбольних стадiонiв iз дерев’яними трибунами, стрiльбищ, тенiсних кортiв i пливалень, навiть критий льодовий палац спорту. Все це створювало привабливiсть регiону для сусiднiх, i не тiльки, держав. Однак пiдгрунтям для промислового i сiльськогосподарського розвитку була все-таки земля, за яку постiйно тривала боротьба мiж народами i державами, землевласниками i зубожiлими селянами[3 - Проект «Украiна».

Австрiйська Галичина / автор-упорядник М. Р. Литвин. Харкiв, 2016. С. 318–361.].

Вiдзначимо i те, що на рубежi столiть також змiнювався побутовий простiр мешканцiв краю, насамперед мiст i мiстечок. У мiських квартирах, якi все ще були захаращенi важкими меблями i люстрами, дзеркалами iз шухлядами, масивними фiранками при дверях, картинами iз широкими рамами, почали з’являтися лазнички (ваннi кiмнати) з постiйним водопостачанням та електричним освiтленням.

Якщо ранiше для купелi львiвських мiщан використовувалися здебiльшого вiдкритi замiськi стави, то наприкiнцi ХІХ ст. у галицьких мiстах вiдкрилися першi «купелевi заведення». Зростала мережа перукарень. На змiну поодиноким закиптiлим газовим вуличним свiтильникам почали з’являтися елегантнi електричнi. Популярними у мiстах стають кiнопокази. Багатi пiдприемцi Львова, Борислава, Дрогобича, Перемишля пересiдають iз бричок в автомобiлi. Над Львовом усе частiше з’являються аероплани.

На початку ХХ ст. у Львовi та iнших мiстах започатковано будiвництво учнiвських i студентських бурс (гуртожиткiв). Малозаможнi мiщани вiдпочивали в селянських хатах у пiдмiських селах, заможнi iздили на курорти, зокрема солянi води i сiрчанi купелi в Любенi, Моршинi, Трускавцi, Пустомитах, Сасовi, Римановi та iн.